Мої звіти

Як я відвідав засідання Верховної Ради

Автор

Потрапити на засідання Верховної Ради України я планував давно. Саме на засідання, а не на екскурсію будівлею чи залою засідань. Мені хотілося на власні очі побачити, як же працюють депутати. Нещодавно така можливість мені випала.

Уперше на засідання українського парламенту мене запросили взимку 2014 року, однак я не захотів їхати. Були інші плани, та й настрій не відповідав. На початку 2015 року сталася подія, яка полегшила потрапляння на засідання: запровадили можливість зареєструватися онлайн і відвідати відкрите голосування будь-якому охочому громадянину України. Більше для цього не потрібно було бути журналістом або звертатися до знайомих народних депутатів. Як подати заявку я нещодавно описував, можете спробувати. Є тільки нюанс – складно знайти момент із вільними місцями, найкраще це робиться вночі.

Отже, я подав заявку. Першу провалив – засідання скасували і всі заявки були скинуті. Але незабаром знову з’явилася така можливість, і я був затверджений для відвідування Верховної Ради 3 березня 2015 року. Усе збіглося вельми вдало – я вирушив до Києва на два дні, відвідавши не тільки ВР, а й музей грошей при Національному Банку України та резиденцію колишнього Президента України Віктора Януковича в Межигір’ї.

Читати далі

Музей викинутих речей у Києві

Автор

Київ дуже цікаве місто. І як будь-яке велике місто воно цікаве насамперед місцями, про які здебільшого не підозрюють навіть місцеві жителі.

Так і з цим музеєм. Він ніби як і існує, але знають про нього лише одиниці. Ще менше людей горить бажанням його відвідати. І не стільки через далеке розташування, скільки через те, що ніхто особливо не намагається зробити його знаменитим. Та ще й малограмотний “піар” зіграв свою роль – пара “розумників” назвали його в Інтернеті “музеєм сміття”, а самі господарі гордо підписують як “музей вторсировини”, що викликає ще менше бажання його відвідати, ніж назва “музей сміття”.

Але, з іншого боку, навіть не знаєш, як його краще іменувати. Я вирішив підписати його, як “музей викинутих речей”. В англійській мові є прекрасне словосполучення – discarded things. Ось це саме воно!

Читати далі

Верхня Хортиця. Тут жили меноніти

Автор

У Запоріжжі, де я народився і виріс, дуже багато цікавого. І ось одного разу, піддавшись дивному бажанню, я пішов на високоорганізовану екскурсію від місцевого активіста Романа Акбаша по Верхній Хортиці, про яку зараз і розповім. У звіті йтиметься про Запорізький дуб, місця, де жили Меноніти, Партизанську білку та інші цікавинки.

Зустрілися ми з іншими учасниками на кінцевій зупинці 67 маршруту і пішли спершу до Запорізького дуба. Дорога йде повз церкву Покрови Пресвятої Богородиці. Храм був побудований у жовтні 2004 року. Для нього написані унікальні ікони з використанням техніки інтарсія. Зображення образів складається з 200 видів деревини. Із хрестом висота храму становить 33 метри, що робить його найвищим у Запоріжжі. Нагорі – дзвіниця з 9 дзвонів, найважчий з яких важить 300 кілограмів, а управляється за допомогою електронної системи.

Читати далі

Дрогобич – залишки розкоші часів нафтового буму

Автор

У двох годинах їзди від Львова розташоване місто Дрогобич. Невелике за моїми мірками місто, воно все-таки є другим за величиною у Львівській області. Воно примітне своєю історією (якій вже понад 900 років), а також і архітектурою, яка залишилася з минулих часів. У перший мій візит Дрогобич викликав у мене лише масу сірих емоцій, а ось вдруге я вдивився в нього і зміг-таки розгледіти неповторний шарм… Пропоную і вам вирушити на коротку екскурсію цим цікавим місцем.

Читати далі

Stalag 344 – табір радянських військовополонених солдатів

Автор

Здрастуйте, мої милі. Сьогодні буде не дуже барвистий і веселий репортаж, а скоріше навіть навпаки. Я довго його відкладав, але ось, зважився.

У місті Вільнюс, що в Литві, отже, є район – Ново-Вільня. Колись – маленьке містечко, а зараз – віддалений район, околиця міста. Тут багато радянської забудови, він слабо схожий на Європу… Звичайні будинки, кіоски з якоюсь гидотою… Мало хто знає, що на подвір’ях цих будинків ховається монумент радянським військовополоненим, які загинули від рук німців у 42 – 43 роках.

Читати далі

Ботанічний сад у Батумі, Грузія.

Автор

Будучи в Батумі, я не міг обійти стороною ботанічний сад. Я читав про нього, що він чудовий, дивився в серії “Орел і решка: Батумі”, але як то кажуть: краще побачити на власні очі! І не дарма я виділив на нього майже цілий день перед від’їздом до Тбілісі. Це чудове місце!

Я не можу сказати, щоб ботанічний сад у Батумі був найкращим, що я бачив, але він вразив мене до глибини душі, і, безсумнівно, посідає друге місце в моєму особистому рейтингу, відразу після Кримського ботанічного саду.

Читати далі

Кам’яна Могила. Звіт і корисна інформація.

Автор

Однією з найвідоміших визначних пам’яток у Запорізькій області (Україна) є світова пам’ятка давньої культури, заповідник Кам’яна Могила (не плутати з Кам’яними Могилами в цій самій області, трохи північніше, на кордоні з Донецькою областю). І ось зовсім недавно я зібрався і відвідав це цікаве місце, про яке із задоволенням розповім сьогодні.

Згідно з однією з легенд, утворилася ця пам’ятка через сварку двох богатирів, які стали кидати один в одного скелі. Хоча, насправді, цей масив створений природою.

Читати далі

Музей ретро-автомобілів “Фаетон” у Запоріжжі

Автор

Буває, сидиш собі вдома. Ніяких подорожей, начебто, не намічається, а нових вражень хочеться, причому тут і зараз! У таких випадках я рекомендую шукати щось цікаве навколо себе. Іноді навіть не замислюєшся, що різноманітні класні місця можуть бути у Вашій області чи місті.

Ось і цього разу, побажавши нових відчуттів, ми згадали про музей автомобільного клубу “Фаетон”, що розташований у моєму рідному Запоріжжі. Недовго думаючи, вирушили туди. Дорога – маршрутки з пересадками в найбрудніший район міста – Заводський. Тут розташована вся промисловість міста, а тому й запахи відповідні. Одяг і шкіра моментально вкриваються пилом. Але це не проблема для нас, жителів такого милого міста =) У нас імунітет =))

Музей раритетних автомобілів у Запоріжжі виявився найцікавішим місцем як для хлопчаків, так і для дівчат. Тут розташовуються найрізноманітніші автомобільні як вітчизняні, так і імпортні моделі.

Читати далі

Соледар. Соляні шахти України

Автор

Україна — найбільша за площею країна в Європі. У нас неймовірна історія, дивовижне поєднання гір, озер, річок, морів і степів. Усе це можна вивчати роками, але чомусь незаслужено забувається. Потрібно це виправляти! — вкотре подумав я, коли Альона з клубу КАВА запропонувала мені вирушити з ними в поїздку в місто Соледар, Донецька область. Точніше не в саме місто, а в соляні шахти, що знаходяться в ньому.

Соледар — це маленьке, депресивне шахтарське містечко в Донецькій області. Чисельність населення на 2011 рік становить усього 11,8 тисяч осіб. За площею воно займає 14 км², статус міста отримало 1965 року.

Читати далі