Албанія – одна з найзагадковіших і найменш звіданих країн Європи. Вона розташована на Балканському півострові і довгий час залишалася надзвичайно закритою завдяки консервативному комуністичному уряду. Сьогодні Албанія – це незаймана природа, красиві гори й озера, прекрасний ландшафт і чудові пляжі. Не перенасичена туристами місцевість чудово підходить для пригодницького відпочинку за невелику ціну. Під час однієї зі своїх поїздок по Балканах, я заїхав в Албанію і мені дуже сподобалася ця країна, особливо міста Шкодер, Тирана, Поградець. На цій сторінці я поділюся з вами безліччю матеріалів про Албанію: фото- і відео-звіти, мої розповіді, ідеї та маршрути подорожей і багато ще чого корисного!
Дорога з Албанії до Греції займає тривалий час, незважаючи на спільний кордон. Обидві країни великі за площею, а тому в дорозі вам доведеться провести певний час.
Під час подорожі Балканами, перебуваючи в Чорногорії на узбережжі, я купив квиток до Києва на літак із Салонік, а тому було вирішено продовжити шлях через Албанію, а відлітати вже з Греції. Це давало змогу заощадити близько 200 євро на квитку, і я не вагався.
Тирана – це не Париж. Не кожен навіть одразу відповість, що це за держава, не кажучи про те, щоб швидко показати її на карті, це місто. Проте саме Тирана є столицею загадкової Албанії, через яку я проїхав під час своєї подорожі Балканами влітку 2015 року.
Варто одразу сказати, що Тирана не має якихось над-цікавих пам’яток і назвати її обов’язковою для відвідування складно. Це звичайне місто, яких мільйони по всій Землі. Сюди можна їхати лише заради історії. У всьому іншому – слід віддати перевагу таким чудовим містам Албанії, як Шкодар.
Якраз зі Шкодара я і прибув до столиці. Починався дощ, а тому спіймавши таксі, за 5 євро дістався до готелю. За вікном почалася сильна злива з градом, тому я пішов спати. Але незабаром погода нормалізувалася і почалися мої три дні в самому серці Албанії.
На кордоні з Чорногорією, на березі мальовничого озера розташувалося миле містечко Шкодер. Воно було найпершим, яке я відвідав в Албанії. Така загадкова і таємнича країна, щодо якої практично не було інформації в Інтернеті. Я сів на автобус у прикордонному місті Улцинь і попрямував у Шкіперію.
Прибувши в саму спеку на одну з вулиць у центрі, вийшов з автобуса (автовокзалів в Албанії не існує як явища) і попрямував до музею відомого письменника, де збирався переночувати. І трохи набравшись сил після дороги вирушив вивчати центр міста.
Одразу ж зустрічаю пам’ятник Матері Терезі. Попри те, що народилася вона вже в Македонії, її родина була вихідцями саме з цього албанського міста.
Албанські дівчата прекрасні. Ні, звісно, саме в Україні, Росії, Молдові, Білорусії – найбільша кількість красунь. Але на Балканському півострові швидко звикаєш до досить жорстких облич балканок із різкими вилицями. І ось ви потрапляєте в Албанію! Країну, якою керував найжорсткіший тиран у Європі. Яка тільки 20 років тому змогла більш-менш спокійно зітхнути від гніту жорсткої руки соціалістів. І розумієте – дівчата тут чудові.
Варто зауважити, що, незважаючи на вельми хороші природні дані, тут складно зустріти розфарбовану немов індіанця жінку, по якій неможливо зрозуміти – це нічний метелик чи просто переборщила з макіяжем дама? Ось як, як у них це виходить? Практично повна відсутність макіяжу на обличчі, модний і красивий одяг, немов з голочки, але абсолютно не зухвалий… Немає цих огидних “леопардів” і трусів, які видно з джинсів. У цих красунь є чому повчитися!