Гора Маковиця (Яремче, Карпати, Україна)

Мои впечатления от трекинга на гору Маковица в Украине

Маковиця – одна з найпопулярніших вершин в українських Карпатах. Це зумовлено одразу кількома факторами: знаходженням прямо у відвідуваному курорті та легкістю сходження. Ми вирушили сюди вперше у складі трьох осіб, одна з яких була вагітна, і при цьому легко впоралися з цим походом.

Гора Маковиця – частина гірського масиву Горгани. Вхід розташований у селі Яремче, яке відвідують десятки тисяч людей щороку з метою туризму (а після того, як влада України перестала випускати людей з країни – так ще більше). Її висота становить 984,5 метра над рівнем моря.

Читати далі

Ужгород. Найменший обласний центр. Фотозвіт

Ужгород – це найменший обласний центр України. А ще – один із небагатьох, за яким не здогадатися назву самої області, адже вона – Закарпатська.

У самій Україні про Закарпаття знають, що тут цвітуть сакури. Плутають із західною Україною (читати – Львівська область), з чим місцеві жителі категорично не згодні. Регіон складний і не простий. Але я вирішив поглянути на нього з боку простого мандрівника, а тому під час нашої Празько-Закарпатської мандрівки зупинилися тут на кілька днів.

Про свої враження – у цій статті. Ласкаво просимо під кат!

Читати далі

Скіфський стан на острові Хортиця

Скіфський Стан – одна з локацій на острові Хортиця, що в Запоріжжі. Позиціонує вона себе як “музей просто неба” та “один із найвідоміших меморіально-теристичних комплексом на Хортиці”.

При тому, що локація розташована практично в центрі острова, все-таки я ніяк сюди не міг дістатися. Вона розташовується на віддалі від основних стежок і доріг. Але, ось я нарешті вирушив до Скіфського стану. Що з цього вийшло – читайте далі.

Читати далі

Даугавгрівська фортеця в Ризі. Там, де Росія вперше отримала вихід до моря

Моя любов до замків нездоланна, і відвідування тієї чи іншої країни без візиту до фортифікаційних споруд можливе тільки в тому разі, якщо їх немає в доступності 100 – 200 кілометрів. Однак у Прибалтиці з цим проблем точно немає, а тому з Риги ми вирушили в Даугавгрівську фортецю. Благо, це зовсім поруч.

Ця фортеця розташована на півострові в Ризькій затоці, має дуже багату історію. А сьогодні – входить до складу одного з районів латвійської столиці. Давайте прогуляємося руїнами разом, а заразом я покажу вам фото, розповім про власні враження та поділюся важливою інформацією для відвідування.

Читати далі

Бернардинський сад у Вільнюсі, де приємно гуляти вечорами

Вільнюс – третя за чисельністю населення столиця в прибалтиці. І це накладає певний відбиток: транспорт, натовпи туристів… У такий момент завжди хочеться, після тривалого дня прогулянок визначними пам’ятками, пірнути в парк… Або сховатися там-же від спекотного літнього сонця в саму спеку. Чудовим місцем для цього можна вважати Бернардинський сад.

Коли зовсім випадково ми забрели сюди 2018 року, то щиро здивувався: яким чином пропустив його, так багато дослідивши цю частину міста 2013-го, особливо в околицях району Ужупіс.

Через кілька хвилин вивчення історії парку питання відпало саме собою. А що він собою являє і як сюди дістатися – я розповім вам у цій статті.

Читати далі

Болото Пяескюла, Таллінн. Тут Сусанін не потрібен!

От скажіть, що спадає на думку при слові “болото”, почутому більшістю людей, особливо якщо вони ніколи його в житті не бачили і знають тільки з фільмів і казок про цей тип ландшафтів?

Я був упевнений, що це щось абсолютно безрадісне. Однак як можна було приїхати в Естонію, і не відвідати болота? Довго довелося вмовляти свою супутницю, що там буде цікаво і все ж таки ми запланували поїздку на Пяескюлаське болото.

Читати далі

Заплави Протоки та Хортиці (заповідна Хортиця)

На самому півдні острова Хортиця, що розкинувся посеред Дніпра, у Місті Запоріжжя збереглися залишки плавнів. Поруч із ними – територія колишніх поселень, іменованих Протолче. Це найзаповідніша територія, куди не можна проїхати на авто чи велосипеді, проплисти човном чи байдаркою. Та й ходити тут не скрізь можна.

Читати далі

На байдарках дніпровськими плавнями біля Запоріжжя

Як давно я мріяв поплавати дніпровськими плавнями! Ось такий ось словесний каламбур не давав мені спокою давно і навіть був занесений у мій особистий Must Do лист.

Щоб зрозуміти це прагнення, потрібно трохи зануритися в історію. У моєму рідному місті Запоріжжі, буквально за півгодини їзди на велосипеді, є чудові плавневі лабіринти, які в народі прозвали “Домаха” на честь однієї з баз відпочинку, що там розташовується. Відкрив їх для себе я 2015 року, коли вирішив обкатати там свій новий велосипед і відтоді дуже люблю їздити туди як сам, так і з друзями на вилазку. Ловля риби, смачні сосиски з багаття або просто усамітнення з коханою людиною в цьому заспокійливому місці під спів птахів. Нарівні з Хортицею цей шматочок природи рятує жителів одного з найнебезпечніших в екологічному плані міст України.

Читати далі

Синайська пустеля як альтернативна реальність

Синайська пустеля. Так називають ту частину Сахари, яка розташовується на півострові Синай і належить здебільшого Єгипту.

Моє знайомство з цією територією вперше відбулося 2018 року, коли я прилетів до Єгипту поплавати в морі взимку за звичайним пакетним туром і вирішив вирушити до знаменитого монастиря святої Катерини.

Оскільки монастир розташований у центральній частині півострова, у горах, а Шарм ель Шейх на південному узбережжі, то на мене чекала довга дорога через пустелю на старенькому, традиційному на Близькому Сході мікроавтобусі тойота.

Потрібно сказати, що я ні краплі не пошкодував. Навіть із вікна бусика навколишні краєвиди вражають своєю красою.

Читати далі

Цибулько і забуті дні тижня. Празько – закарпатські пригоди. Частина 7

Я прокинувся з відчуттям того, що сьогодні буде чудовий день. І причиною основної радості було те, що я нарешті здійсню свою мрію про експедицію підземною річкою Праги. Я кілька місяців детально вивчав усю інформацію про Мотоле і ту його частину, що понад століття тому була прибрана під землю, щоб не заважати будівництву міста.

Звісно, подібні струмки є в багатьох містах. Київ, Львів, Москва – не винятки. Однак саме цей здався мені одним із найцікавіших. Крім того, він досить чистий (на відміну від підземних річок Львова він не використовується як каналізація).

Потроху ми привели себе до тями смачним чаєм, поснідали і зібралися в дорогу.

Читати далі