Я прокинувся з відчуттям того, що сьогодні буде чудовий день. І причиною основної радості було те, що я нарешті здійсню свою мрію про експедицію підземною річкою Праги. Я кілька місяців детально вивчав усю інформацію про Мотоле і ту його частину, що понад століття тому була прибрана під землю, щоб не заважати будівництву міста.

Звісно, подібні струмки є в багатьох містах. Київ, Львів, Москва – не винятки. Однак саме цей здався мені одним із найцікавіших. Крім того, він досить чистий (на відміну від підземних річок Львова він не використовується як каналізація).

Потроху ми привели себе до тями смачним чаєм, поснідали і зібралися в дорогу.

Цього дня дощу не було від самого ранку і це, звісно, нас порадувало. Однак збиралися і снідали ми досить довго, тому з квартири вибралися тільки в районі 9:30. У нас був план, і ми знали, що зараз потрібно їхати в ботанічний сад.

До Празького ботанічного саду їхати досить далеко. Тому знадобилося зробити кілька пересадок. Без проїзного це вийшло б дуже дорого. А так – не думаєш взагалі про такі дрібниці, як оплата проїзду.

Вранці я прокинувся від сонця, яке світило у вікно. Враховуючи, що прогноз погоди обіцяв зливи, це не могло не тішити. І хоча на вулиці ще було видно сліди вчорашніх злив, день обіцяв бути погожим. Ось і чудово. Починався наш перший повноцінний день у Празі, а заодно – і мій день народження!

Сніданок був легким, оскільки напружуватися особливо не хотілося. Зварили гречки, заправилися йогуртом. Із собою ми зробили бутерброди, які незабаром стануть класикою наших подорожей: хліб, сир, помідори і листя салату. Змінювався тільки сир, ми встигли за тиждень спробувати близько 5 видів напівтвердих сирів.