Мої звіти

Зоопарк Януковича в Межигір’ї

Автор

Після втечі експрезидента України натовпи людей кинулися дивитися його колишню резиденцію “Межигір’я”, що отримала назву “Музей корупції” в народі. Кинулися й ахнули: чого там тільки не було. І величезна територія, яку охороняли війська ППО, і розкішний особняк із люстрами за 8 мільйонів євро кожна. І ось крім усього цього добра тут виявили і зоопарк.

Так, Віктор Федорович любив красиво жити. Тому побудував тут собі милий зоопарк. І досі залишається загадка – він їв мешканців цього закладу чи тільки милувався? Але не будемо губитися в здогадках, у нас не огидні новини, від яких залишається неприємний післясмак і сняться погані сни. Ми просто вирушимо і подивимося, що ж за тварини живуть тут і зараз доступні всім, хто дістався до Межигір’я.

Читати далі

Белградський зоопарк

Автор

Сказати чесно – я не дуже люблю зоопарки. Але того дня, гуляючи ввечері Белградом, я думав про те, щоб піти знімати метро, яке не відбулося, вивчав мапу і натрапив на зоопарк, що був розташований прямо біля стін фортеці, де я провів першу половину дня. У підсумку було ухвалено рішення піти погуляти і розслабитися, адже на мене чекала тривала поїздка на поїзді Белград – Бар.

Скажу чесно, забігаючи на перед – я ні краплі не пошкодував, що виділив час на відвідування зоопарку. Він величезний і прекрасний. Тут кілька сотень видів тварин, зокрема вельми екзотичних. І провести тут час – це одне задоволення! Тому, запрошую вас, мої дорогі читачі, вирушити зі мною в захопливу прогулянку белградським зоопарком!

Читати далі

Краків для непосид. День шостий

Автор

І знову ранок починається для мене рано. Прокидаюся годині о 5, йду в душ, вмиваюся, повертаюся… І знову засинаю.

Через кілька годин ледве розплющую очі. Що поробиш – втома від постійної спеки і, хоч би що, переїздів електричками і кордонів дає про себе знати. Знову топаю вмиватися і приймати душ, щоб хоч трохи підбадьоритися. Після, намагаючись особливо нікого не будити в кімнаті, починаю збирати речі.

Рушник у Deco Hostel видають під заставу в 10 злотих, тож спускаюся на ресепшн і здаю його, отримую гроші назад. Піднімаюся в номер, одягаю рюкзак і збираюся їхати на вокзал. Як раптом розумію, що після вчорашнього дощу на вулиці цілком може бути холодно! У хостелі є внутрішній двір, куди я спускаюся, щоб перевірити. Чи буде нормально в шортах і футболці.

Читати далі

Краків для непосид. День п’ятий. Старе місто

Автор

І знову я прокидаюся ні світ, ні зоря. І причиною тому навіть не зміна часових поясів (у Польщі час на годину відстає від українського). Вдома я можу спати до 11. Ні, чомусь у поїздках завжди так. Вимотуєшся, падаєш спати “без задніх ніг”, а потім просто прокидаєшся і йдеш далі у своїх справах.

Вийшов у вітальню з ноутбуком, вирішив трохи попрацювати, заодно перевірив коментарі на блозі. Дуже багато нових, промоделював, але відповісти складно – клавіатура на ноутбуці працює через раз. Хостел на ніч бронюю за 30 злотих.

Читати далі

Краків для непосид. День четвертий. Поїздка в Освенцим

Автор

Незважаючи на те, що прокинувся дуже рано (близько 6-ї години за місцевим часом), день для мене почався близько 11-ї. До цього я встиг тільки вилізти з ліжка, щоб поснідати і почистити зуби. Безкоштовний сніданок входив у ціну номера, хоча і був стандартним європейським – мюслі, бутерброди, чай, кава. Але мені цього цілком вистачає, я снідаю зазвичай дуже мало.

А потім я беру ноутбук і повертаюся в ліжко. Не знаю, що на мене найшло, але пів ранку я просто спілкувався з начальницею, обговорював роботу по Facebook і лазив в Інтернеті. Хоча весь цей час можна було чудово провести за переглядом визначних пам’яток, але мені хотілося набратися сил перед черговою поїздкою. Я зібрався в табір Аушвіц у містечку Освенцим. Їхати туди раніше 15:00 сенсу не було, бо до цього часу вхід платний. Про те, як пройти туди безкоштовно – я розповім в окремій статті.

Читати далі

Краків для непосид. День третій. Митниця і зустрічі

Автор

Потяг Київ – Львів прибуває в “місто львів” рано вранці. Дивна провідниця, яка по 10 разів забувала щось подивитися в моєму квитку. Але це її справа. А я в передчутті того, що через кілька годин знову опинюся закордоном. Пригоди тривають!

Ще занадто рано для того, щоб працювала більшість привокзальних магазинів та обмінних пунктів, тому питання – де міняти гривні на злоті відпало саме собою. У Львові я цього зробити не зміг – вирішив поїхати на кордон раніше, “про всяк випадок”. Як виявилося – не дарма!

Отже, запаси провіанту поповнити не вдалося, зате в аптеці знайшов нарешті чудову річ – “маркер” із зеленкою для своєї аптечки туриста. Незамінна річ не тільки в походах – поїздках, а й навіть удома, бо якщо я мажу зеленкою одну крапку, то потім увесь у її розчині, а заодно й уся ванна кімната. Думаю, потрібно такий-же придбати йодний, але в тій аптеці його не було. Зате були вітамін C, які мені ще дуже знадобляться через ніч.

Читати далі

Краків для невгомонних. Частина перша

Автор

Моя поїздка до Кракова почалася з поїздки до Києва. Тому було кілька причин. З одного боку, я хотів пройти кордон на Медики пішки (тоді я ще не уявляв, який це треш), а з іншого – трястися в поїзді 20 годин (Запоріжжя – Львів) я був не готовий. Тож раптом згадав, що ще в листопаді минулого року домовлявся про репортаж із Батурина, Козацької столиці. Тож було вирішено почати свою дорогу через Київ.

Поїзд відходив із Запоріжжя ввечері 13 липня. Не було можливості купити інші квитки, окрім бокового плацкарта. І ось те, чим мене так давно лякали, раптом мені підійшло! Я поміщаюся на бічній верхній полиці плацкарта майже повністю. Грандіозне відкриття для людини з моїм зростом.

Щойно прокинувся і тут же поліз дивитися погоду. Обіцяють дощі, причому якраз на час моєї поїздки в Батурин. Ну що поробиш, не відкладати ж свої плани через такі дрібниці. Не дарма кажуть, у природи не буває поганої погоди!

Читати далі

V форт Брестської фортеці – забутий часом, але не людьми

Автор

Брест-Литовська фортеця, яка стала, напевно, головною визначною пам’яткою Білорусії, має кілька оборонних ліній і об’єктів. У тому числі – 9 оборонних фортів. Вони були побудовані одночасно з фортецею, а потім модернізовані. Два з них (VI і VII) знаходяться на території сучасної Польщі. Усі інші – у Білорусії. Вони кинуті напризволяще здебільшого. Затоплені, засмічені.

Віднедавна влада вирішила зайнятися деякими з них. V форт було вирішено перетворити на музей. Знаходиться він у Гершони, доїхати з центру Бреста сюди не складає труднощів (головне – не питати у місцевих). У 2014 році я відвідав це місце і настійно рекомендую це зробити вам!

Мало хто знає про існування фортів. Більшість відвідує лише саму фортецю, її центральну частину. І не підозрюють, скільки всього цікавого є поблизу.

Читати далі

Сирецький дендропарк – гарне місце для прогулянки в Києві

Автор

На правому березі Дніпра, біля кінцевої станції метро “Сирець” знаходиться Серицький парк. Невеликий але з дуже високими, красивими деревами… Він створює приємну тінь навіть у найспекотніші літні дні. Тут приємно прогулятися, що й робить багато хто, хто живе поблизу. Однак зовсім поруч розташоване ще більш чудове місце. Це – Сирецький дендропарк. Про нього не всі місцеві знають, а відвідують – ще менше. Вся річ у складності пошуку входу, бо розташований він на території одного підприємства. При цьому він вартий того, щоб його відвідати.

В одну зі своїх поїздок до Києва, дорогою до Білорусі, я вирішив відпочити після поїзда в цьому парку, а заодно і зробити кілька фото, щоб розповісти вам про цю чудову локацію в Києві.

Читати далі

Межигір’я. Резиденція Януковича зсередини

Автор

Увага! У статті йдеться про Хонку екс-президента України Віктора Федоровича Януковича як туристичний об’єкт. На блозі, як і раніше, заборонена будь-яка політика, навіть мені ;) Прошу проявити повагу до інших відвідувачів і до себе насамперед!

Одним із головних місць, які я вважав за необхідне особисто для себе відвідати цього разу, коли приїхав до Києва, була резиденція Януковича. Прозвана в народі “Музеєм корупції” вже більше року вона залишається відкритою для відвідування. Будь-хто може погуляти величезною територією, подивитися на фонтани, водоспади, розкішні будівлі. Але взимку це все не так красиво виглядає. Та й звітів про територію Межигір’я вже предостатньо. А ось хороших репортажів зсередини – на пальцях перерахувати. Єдиний гідний, який я зустрів – це репортаж macos і все. А тому я був сповнений рішучості потрапити всередину!

19 лютого 2014 року, тоді ще чинний президент України Янукович віддав наказ збирати речі і вивозити всі значущі цінності з його резиденції під Києвом. 21 лютого остання вантажівка з раритетними картинами і грошима залишила територію Межигір’я, а сам Віктор Федорович і його коханка полетіли на вертольоті. 22 лютого сюди увійшли загони самооборони, повстанців і прості громадяни. Сп’янілі від перемоги люди ще довго не могли повірити своїм очам – навіть те, що не вивезли з резиденції, було дорожче за все, що вони бачили за своє життя.

Читати далі