Я прокинувся з відчуттям того, що сьогодні буде чудовий день. І причиною основної радості було те, що я нарешті здійсню свою мрію про експедицію підземною річкою Праги. Я кілька місяців детально вивчав усю інформацію про Мотоле і ту його частину, що понад століття тому була прибрана під землю, щоб не заважати будівництву міста.

Звісно, подібні струмки є в багатьох містах. Київ, Львів, Москва – не винятки. Однак саме цей здався мені одним із найцікавіших. Крім того, він досить чистий (на відміну від підземних річок Львова він не використовується як каналізація).

Потроху ми привели себе до тями смачним чаєм, поснідали і зібралися в дорогу.

Черговий ранок у Празі настав раптово. Взагалі ранок приходить несподівано коли ви в такій крутій подорожі. Приходите, падаєте спати без задніх ніг і оп! Вже добрий ранок! Але це навпаки приємно. Ви знаєте, що на вас чекають чергові неймовірні пригоди, враження та знайомства. А тому без зайвих зволікань ми приймаємо душ, снідаємо і одягаємося. Сьогодні в нас за планом день починається з технічного музею.

Технічний музей був одним із головних пунктів у моєму списку на відвідування, а тому мені належало пояснити Марині, навіщо нам туди. Для чого витрачати на це час. Я засукав рукава, глибоко вдихнув і приготувався, однак система дала збій і по вогню, що запалився в її очах, я усвідомив, що вмовляти не доведеться.