І знову я прокидаюся ні світ, ні зоря. І причиною тому навіть не зміна часових поясів (у Польщі час на годину відстає від українського). Вдома я можу спати до 11. Ні, чомусь у поїздках завжди так. Вимотуєшся, падаєш спати “без задніх ніг”, а потім просто прокидаєшся і йдеш далі у своїх справах.
Вийшов у вітальню з ноутбуком, вирішив трохи попрацювати, заодно перевірив коментарі на блозі. Дуже багато нових, промоделював, але відповісти складно – клавіатура на ноутбуці працює через раз. Хостел на ніч бронюю за 30 злотих.
Незважаючи на те, що прокинувся дуже рано (близько 6-ї години за місцевим часом), день для мене почався близько 11-ї. До цього я встиг тільки вилізти з ліжка, щоб поснідати і почистити зуби. Безкоштовний сніданок входив у ціну номера, хоча і був стандартним європейським – мюслі, бутерброди, чай, кава. Але мені цього цілком вистачає, я снідаю зазвичай дуже мало.
А потім я беру ноутбук і повертаюся в ліжко. Не знаю, що на мене найшло, але пів ранку я просто спілкувався з начальницею, обговорював роботу по Facebook і лазив в Інтернеті. Хоча весь цей час можна було чудово провести за переглядом визначних пам’яток, але мені хотілося набратися сил перед черговою поїздкою. Я зібрався в табір Аушвіц у містечку Освенцим. Їхати туди раніше 15:00 сенсу не було, бо до цього часу вхід платний. Про те, як пройти туди безкоштовно – я розповім в окремій статті.
Потяг Київ – Львів прибуває в “місто львів” рано вранці. Дивна провідниця, яка по 10 разів забувала щось подивитися в моєму квитку. Але це її справа. А я в передчутті того, що через кілька годин знову опинюся закордоном. Пригоди тривають!
Ще занадто рано для того, щоб працювала більшість привокзальних магазинів та обмінних пунктів, тому питання – де міняти гривні на злоті відпало саме собою. У Львові я цього зробити не зміг – вирішив поїхати на кордон раніше, “про всяк випадок”. Як виявилося – не дарма!
Отже, запаси провіанту поповнити не вдалося, зате в аптеці знайшов нарешті чудову річ – “маркер” із зеленкою для своєї аптечки туриста. Незамінна річ не тільки в походах – поїздках, а й навіть удома, бо якщо я мажу зеленкою одну крапку, то потім увесь у її розчині, а заодно й уся ванна кімната. Думаю, потрібно такий-же придбати йодний, але в тій аптеці його не було. Зате були вітамін C, які мені ще дуже знадобляться через ніч.
Моя поїздка до Кракова почалася з поїздки до Києва. Тому було кілька причин. З одного боку, я хотів пройти кордон на Медики пішки (тоді я ще не уявляв, який це треш), а з іншого – трястися в поїзді 20 годин (Запоріжжя – Львів) я був не готовий. Тож раптом згадав, що ще в листопаді минулого року домовлявся про репортаж із Батурина, Козацької столиці. Тож було вирішено почати свою дорогу через Київ.
Поїзд відходив із Запоріжжя ввечері 13 липня. Не було можливості купити інші квитки, окрім бокового плацкарта. І ось те, чим мене так давно лякали, раптом мені підійшло! Я поміщаюся на бічній верхній полиці плацкарта майже повністю. Грандіозне відкриття для людини з моїм зростом.
Щойно прокинувся і тут же поліз дивитися погоду. Обіцяють дощі, причому якраз на час моєї поїздки в Батурин. Ну що поробиш, не відкладати ж свої плани через такі дрібниці. Не дарма кажуть, у природи не буває поганої погоди!
Щодня на кордоні між Україною та Польщею розгорається неабияка битва. Зі штурмом. Одного разу мені довелося особисто взяти в ній участь.
На заході Україна межує одразу з Польщею, Угорщиною, Румунією, Словаччиною та Молдовою. Причому найпротяжніший кордон – з Польщею, яка стала не тільки частиною ЄС, а й Шенгенської угоди.
Тут кілька КПП. Однак однією з найгірших слав користується Шегині – Медики. І кожен, хто хоч раз проходив його, вважатиме за краще знайти спосіб обійти десятою дорогою цей “треш”.
Брест-Литовська фортеця, яка стала, напевно, головною визначною пам’яткою Білорусії, має кілька оборонних ліній і об’єктів. У тому числі – 9 оборонних фортів. Вони були побудовані одночасно з фортецею, а потім модернізовані. Два з них (VI і VII) знаходяться на території сучасної Польщі. Усі інші – у Білорусії. Вони кинуті напризволяще здебільшого. Затоплені, засмічені.
Віднедавна влада вирішила зайнятися деякими з них. V форт було вирішено перетворити на музей. Знаходиться він у Гершони, доїхати з центру Бреста сюди не складає труднощів (головне – не питати у місцевих). У 2014 році я відвідав це місце і настійно рекомендую це зробити вам!
Мало хто знає про існування фортів. Більшість відвідує лише саму фортецю, її центральну частину. І не підозрюють, скільки всього цікавого є поблизу.
На правому березі Дніпра, біля кінцевої станції метро “Сирець” знаходиться Серицький парк. Невеликий але з дуже високими, красивими деревами… Він створює приємну тінь навіть у найспекотніші літні дні. Тут приємно прогулятися, що й робить багато хто, хто живе поблизу. Однак зовсім поруч розташоване ще більш чудове місце. Це – Сирецький дендропарк. Про нього не всі місцеві знають, а відвідують – ще менше. Вся річ у складності пошуку входу, бо розташований він на території одного підприємства. При цьому він вартий того, щоб його відвідати.
В одну зі своїх поїздок до Києва, дорогою до Білорусі, я вирішив відпочити після поїзда в цьому парку, а заодно і зробити кілька фото, щоб розповісти вам про цю чудову локацію в Києві.
Увага! У статті йдеться про Хонку екс-президента України Віктора Федоровича Януковича як туристичний об’єкт. На блозі, як і раніше, заборонена будь-яка політика, навіть мені ;) Прошу проявити повагу до інших відвідувачів і до себе насамперед!
Одним із головних місць, які я вважав за необхідне особисто для себе відвідати цього разу, коли приїхав до Києва, була резиденція Януковича. Прозвана в народі “Музеєм корупції” вже більше року вона залишається відкритою для відвідування. Будь-хто може погуляти величезною територією, подивитися на фонтани, водоспади, розкішні будівлі. Але взимку це все не так красиво виглядає. Та й звітів про територію Межигір’я вже предостатньо. А ось хороших репортажів зсередини – на пальцях перерахувати. Єдиний гідний, який я зустрів – це репортаж macos і все. А тому я був сповнений рішучості потрапити всередину!
19 лютого 2014 року, тоді ще чинний президент України Янукович віддав наказ збирати речі і вивозити всі значущі цінності з його резиденції під Києвом. 21 лютого остання вантажівка з раритетними картинами і грошима залишила територію Межигір’я, а сам Віктор Федорович і його коханка полетіли на вертольоті. 22 лютого сюди увійшли загони самооборони, повстанців і прості громадяни. Сп’янілі від перемоги люди ще довго не могли повірити своїм очам – навіть те, що не вивезли з резиденції, було дорожче за все, що вони бачили за своє життя.
Потрапити на засідання Верховної Ради України я планував давно. Саме на засідання, а не на екскурсію будівлею чи залою засідань. Мені хотілося на власні очі побачити, як же працюють депутати. Нещодавно така можливість мені випала.
Уперше на засідання українського парламенту мене запросили взимку 2014 року, однак я не захотів їхати. Були інші плани, та й настрій не відповідав. На початку 2015 року сталася подія, яка полегшила потрапляння на засідання: запровадили можливість зареєструватися онлайн і відвідати відкрите голосування будь-якому охочому громадянину України. Більше для цього не потрібно було бути журналістом або звертатися до знайомих народних депутатів. Як подати заявку я нещодавно описував, можете спробувати. Є тільки нюанс – складно знайти момент із вільними місцями, найкраще це робиться вночі.
Отже, я подав заявку. Першу провалив – засідання скасували і всі заявки були скинуті. Але незабаром знову з’явилася така можливість, і я був затверджений для відвідування Верховної Ради 3 березня 2015 року. Усе збіглося вельми вдало – я вирушив до Києва на два дні, відвідавши не тільки ВР, а й музей грошей при Національному Банку України та резиденцію колишнього Президента України Віктора Януковича в Межигір’ї.
Київ дуже цікаве місто. І як будь-яке велике місто воно цікаве насамперед місцями, про які здебільшого не підозрюють навіть місцеві жителі.
Так і з цим музеєм. Він ніби як і існує, але знають про нього лише одиниці. Ще менше людей горить бажанням його відвідати. І не стільки через далеке розташування, скільки через те, що ніхто особливо не намагається зробити його знаменитим. Та ще й малограмотний “піар” зіграв свою роль – пара “розумників” назвали його в Інтернеті “музеєм сміття”, а самі господарі гордо підписують як “музей вторсировини”, що викликає ще менше бажання його відвідати, ніж назва “музей сміття”.
Але, з іншого боку, навіть не знаєш, як його краще іменувати. Я вирішив підписати його, як “музей викинутих речей”. В англійській мові є прекрасне словосполучення – discarded things. Ось це саме воно!
We may request cookies to be set on your device. We use cookies to let us know when you visit our websites, how you interact with us, to enrich your user experience, and to customize your relationship with our website.
Click on the different category headings to find out more. You can also change some of your preferences. Note that blocking some types of cookies may impact your experience on our websites and the services we are able to offer.
Essential Website Cookies
These cookies are strictly necessary to provide you with services available through our website and to use some of its features.
Because these cookies are strictly necessary to deliver the website, refusing them will have impact how our site functions. You always can block or delete cookies by changing your browser settings and force blocking all cookies on this website. But this will always prompt you to accept/refuse cookies when revisiting our site.
We fully respect if you want to refuse cookies but to avoid asking you again and again kindly allow us to store a cookie for that. You are free to opt out any time or opt in for other cookies to get a better experience. If you refuse cookies we will remove all set cookies in our domain.
We provide you with a list of stored cookies on your computer in our domain so you can check what we stored. Due to security reasons we are not able to show or modify cookies from other domains. You can check these in your browser security settings.
Other external services
We also use different external services like Google Webfonts, Google Maps, and external Video providers. Since these providers may collect personal data like your IP address we allow you to block them here. Please be aware that this might heavily reduce the functionality and appearance of our site. Changes will take effect once you reload the page.
Google Webfont Settings:
Google Map Settings:
Google reCaptcha Settings:
Vimeo and Youtube video embeds:
Privacy Policy
You can read about our cookies and privacy settings in detail on our Privacy Policy Page.
