Музей викинутих речей у Києві

Київ дуже цікаве місто. І як будь-яке велике місто воно цікаве насамперед місцями, про які здебільшого не підозрюють навіть місцеві жителі.

Так і з цим музеєм. Він ніби як і існує, але знають про нього лише одиниці. Ще менше людей горить бажанням його відвідати. І не стільки через далеке розташування, скільки через те, що ніхто особливо не намагається зробити його знаменитим. Та ще й малограмотний “піар” зіграв свою роль – пара “розумників” назвали його в Інтернеті “музеєм сміття”, а самі господарі гордо підписують як “музей вторсировини”, що викликає ще менше бажання його відвідати, ніж назва “музей сміття”.

Але, з іншого боку, навіть не знаєш, як його краще іменувати. Я вирішив підписати його, як “музей викинутих речей”. В англійській мові є прекрасне словосполучення – discarded things. Ось це саме воно!

Читати далі

Верхня Хортиця. Тут жили меноніти

У Запоріжжі, де я народився і виріс, дуже багато цікавого. І ось одного разу, піддавшись дивному бажанню, я пішов на високоорганізовану екскурсію від місцевого активіста Романа Акбаша по Верхній Хортиці, про яку зараз і розповім. У звіті йтиметься про Запорізький дуб, місця, де жили Меноніти, Партизанську білку та інші цікавинки.

Зустрілися ми з іншими учасниками на кінцевій зупинці 67 маршруту і пішли спершу до Запорізького дуба. Дорога йде повз церкву Покрови Пресвятої Богородиці. Храм був побудований у жовтні 2004 року. Для нього написані унікальні ікони з використанням техніки інтарсія. Зображення образів складається з 200 видів деревини. Із хрестом висота храму становить 33 метри, що робить його найвищим у Запоріжжі. Нагорі – дзвіниця з 9 дзвонів, найважчий з яких важить 300 кілограмів, а управляється за допомогою електронної системи.

Читати далі

Дрогобич – залишки розкоші часів нафтового буму

У двох годинах їзди від Львова розташоване місто Дрогобич. Невелике за моїми мірками місто, воно все-таки є другим за величиною у Львівській області. Воно примітне своєю історією (якій вже понад 900 років), а також і архітектурою, яка залишилася з минулих часів. У перший мій візит Дрогобич викликав у мене лише масу сірих емоцій, а ось вдруге я вдивився в нього і зміг-таки розгледіти неповторний шарм… Пропоную і вам вирушити на коротку екскурсію цим цікавим місцем.

Читати далі

Stalag 344 – табір радянських військовополонених солдатів

Здрастуйте, мої милі. Сьогодні буде не дуже барвистий і веселий репортаж, а скоріше навіть навпаки. Я довго його відкладав, але ось, зважився.

У місті Вільнюс, що в Литві, отже, є район – Ново-Вільня. Колись – маленьке містечко, а зараз – віддалений район, околиця міста. Тут багато радянської забудови, він слабо схожий на Європу… Звичайні будинки, кіоски з якоюсь гидотою… Мало хто знає, що на подвір’ях цих будинків ховається монумент радянським військовополоненим, які загинули від рук німців у 42 – 43 роках.

Читати далі

Ботанічний сад у Батумі, Грузія.

Будучи в Батумі, я не міг обійти стороною ботанічний сад. Я читав про нього, що він чудовий, дивився в серії “Орел і решка: Батумі”, але як то кажуть: краще побачити на власні очі! І не дарма я виділив на нього майже цілий день перед від’їздом до Тбілісі. Це чудове місце!

Я не можу сказати, щоб ботанічний сад у Батумі був найкращим, що я бачив, але він вразив мене до глибини душі, і, безсумнівно, посідає друге місце в моєму особистому рейтингу, відразу після Кримського ботанічного саду.

Читати далі

Кладовище німецьких військовополонених у Запоріжжі

Історію пишуть переможці, але тільки дурні переможці не шанують пам’ять своїх ворогів. Це відомо всім, але чомусь саме в Росії та Україні найчастіше можна почути образи німців, знущання з них і гучні заяви, що “ми ж вас у 1945 перемогли”. Хоча, якщо поглянути на рівень розвитку країн і розумового розвитку деяких категорій громадян цих країн, стає не зовсім зрозуміло, хто ж кого переміг?

Але не будемо про це. Повернемося до ворогів. Як розумна людина, я завжди розумів, що тоді, під час війни, по той бік барикад були такі самі люди. Такі ж хлопці, яких через шкільні парти відправили на фронт, щоб потішити амбіції Гітлера. Тому я вирушив на цвинтар німецьких військовополонених, який знаходиться в Запоріжжі. Це не люди, вбиті в чесному бою, це ті, кого по-звірячому замучили вже по закінченню війни, багато хто з яких своїми руками відбудовували квартали нинішнього міста.

Читати далі

Музей військової техніки у Вільнюсі. Фото та детальна інформація

Пам’ятаєте комікс із Вконтакте, де йшлося про те, що найкращі речі у світі – безкоштовні? Так от, це справді так. І подорожей це теж стосується. Саме тому на третій день свого перебування у Вільнюсі я помчав до безплатного музею військової техніки просто неба, який розташовується на території колишньої військової частини.

Побувавши тут, я можу сказати з упевненістю: музей військової техніки у Вільнюсі – це те місце, заради якого тільки можна летіти до Литви. Неймовірно цікаво. На жаль, техніка не в найкращому стані, як, наприклад, у запорізькому музеї ретро-автомобілів, де все на ходу, та ще й з номерами. Але вигляд має вражаючий!

Читати далі

Кам’яна Могила. Звіт і корисна інформація.

Однією з найвідоміших визначних пам’яток у Запорізькій області (Україна) є світова пам’ятка давньої культури, заповідник Кам’яна Могила (не плутати з Кам’яними Могилами в цій самій області, трохи північніше, на кордоні з Донецькою областю). І ось зовсім недавно я зібрався і відвідав це цікаве місце, про яке із задоволенням розповім сьогодні.

Згідно з однією з легенд, утворилася ця пам’ятка через сварку двох богатирів, які стали кидати один в одного скелі. Хоча, насправді, цей масив створений природою.

Читати далі

Музей ретро-автомобілів “Фаетон” у Запоріжжі

Буває, сидиш собі вдома. Ніяких подорожей, начебто, не намічається, а нових вражень хочеться, причому тут і зараз! У таких випадках я рекомендую шукати щось цікаве навколо себе. Іноді навіть не замислюєшся, що різноманітні класні місця можуть бути у Вашій області чи місті.

Ось і цього разу, побажавши нових відчуттів, ми згадали про музей автомобільного клубу “Фаетон”, що розташований у моєму рідному Запоріжжі. Недовго думаючи, вирушили туди. Дорога – маршрутки з пересадками в найбрудніший район міста – Заводський. Тут розташована вся промисловість міста, а тому й запахи відповідні. Одяг і шкіра моментально вкриваються пилом. Але це не проблема для нас, жителів такого милого міста =) У нас імунітет =))

Музей раритетних автомобілів у Запоріжжі виявився найцікавішим місцем як для хлопчаків, так і для дівчат. Тут розташовуються найрізноманітніші автомобільні як вітчизняні, так і імпортні моделі.

Читати далі

Соледар. Соляні шахти України

Україна — найбільша за площею країна в Європі. У нас неймовірна історія, дивовижне поєднання гір, озер, річок, морів і степів. Усе це можна вивчати роками, але чомусь незаслужено забувається. Потрібно це виправляти! — вкотре подумав я, коли Альона з клубу КАВА запропонувала мені вирушити з ними в поїздку в місто Соледар, Донецька область. Точніше не в саме місто, а в соляні шахти, що знаходяться в ньому.

Соледар — це маленьке, депресивне шахтарське містечко в Донецькій області. Чисельність населення на 2011 рік становить усього 11,8 тисяч осіб. За площею воно займає 14 км², статус міста отримало 1965 року.

Читати далі