Країни

Підгорецький замок Львівської області

Автор

Підгорецький замок у Львівській області України – один із тих, що змогли дожити до наших днів і не бути остаточно зруйнованим. Він входить до, так званої, “Золотої підкови України” разом з Олеським і Золочівським замками.

Побудований наприкінці 30-х років 17 століття, він пережив безліч історичних колотнеч і дійшов до наших днів практично в первозданному вигляді. Відпочиваючи у Львові, ми, звісно ж, попрямували сюди.

Ще до спорудження Підгорецького замку тут були фортеці, згадувані в літописах 1530 року. 1633 року коронний гетьман Станіслав Конєцпольський купив замок у Підгорецьких і замовив проєкт укріплень і шикарного палацу.

Читати далі

Легенди хранителя вежі та стародавнє вірменське кладовище в Кам’янець-Подільському

Автор

Раніше, коли мене запитували, чим відрізняється турист від мандрівника, я вдавався в довгі пояснення. Але ось нещодавно зрозумів, як пояснити простіше. Скажімо, ви гуляєте містом у пошуках цікавих місць. І тут вас гукає вельми дивний чоловік, який пропонує безплатно піднятися на закриту давним-давно для туристів і відвідувачів вежу (наскільки я розумію, для туристів вона і зовсім ніколи не була доступна). Що зробить турист? Швидше за все піде далі. А ось мандрівник не дозволить собі пройти повз. Бо там, де він – там і дух пригод.

Читати далі

Мільйони мільйонерів сьогодні перестали ними бути

Автор

Сьогодні в Білорусі завершилася епоха мільйонерів. Епоха, яка породила сотні анекдотів і зробила країну по-своєму унікальною в плані наявності розмінних монет (а точніше – їх відсутності).

Республіка Білорусь, як і всі країни пострадянського простору, стали переходити на власну валюту одразу після відділення.

На початку 1992 року було запроваджено, “за старою пам’яттю”, купонну систему. Потім – розрахункові білети Національного банку.

Наприкінці липня 1993 року з обігу почали вилучати радянські рублі. Єдиною національною валютою був позначений білоруський рубль.

Читати далі

Велосипедами на Наталівський кар’єр

Автор

Іноді прекрасне – у нас із вами під носом. Потрібно просто розплющити очі й побачити це. Коли мені починають розповідати, що на подорожі немає часу або грошей, я намагаюся йти від теми. Хоча ще зовсім недавно кидався в гарячу суперечку, доводячи, що це не потребує надто великих вкладень ні першого, ні другого. Потім зрозумів – … Читати далі

Розкажи про Тирану.

Автор

Тирана – це не Париж. Не кожен навіть одразу відповість, що це за держава, не кажучи про те, щоб швидко показати її на карті, це місто. Проте саме Тирана є столицею загадкової Албанії, через яку я проїхав під час своєї подорожі Балканами влітку 2015 року.

Варто одразу сказати, що Тирана не має якихось над-цікавих пам’яток і назвати її обов’язковою для відвідування складно. Це звичайне місто, яких мільйони по всій Землі. Сюди можна їхати лише заради історії. У всьому іншому – слід віддати перевагу таким чудовим містам Албанії, як Шкодар.

Якраз зі Шкодара я і прибув до столиці. Починався дощ, а тому спіймавши таксі, за 5 євро дістався до готелю. За вікном почалася сильна злива з градом, тому я пішов спати. Але незабаром погода нормалізувалася і почалися мої три дні в самому серці Албанії.

Читати далі

Музей грошей НБУ

Автор

У Національному Банку України є музей грошей. Він нібито є, але його нібито й немає. Про нього мало хто знає (таке відчуття, що і працівники не завжди підозрюють про його існування), а для відвідин раніше потрібно було записуватися за місяць заздалегідь, надсилати паспортні дані, а екскурсії, хоч і безоплатні, проводилися тільки для груп. Просто зайти з вулиці й подивитися було не можна.

Коли я їхав на засідання Верховної Ради України в березні 2015 року, вирішив використати ті два дні по максимуму. І тому придумував, щоб ще відвідати. Поїхав у Межигір’я, а слідом вирушив у цей самий музей грошей НБУ.

Читати далі

Краків для непосид. День сьомий. Дорога додому.

Автор

20 липня 2015 року моя спонтанна поїздка до Польщі завершувалася. Я розплющив очі вранці в хостелі і виявив, що за вікном – дуже сонячно і щосили співають птахи, не дивлячись на вчорашню бурю і грозу. Про них уже нічого не нагадує. Ще не було й 6 ранку, але попереду – довгий шлях додому. І в мене була відсутня інформація, як йдуть справи з жахливим переходом Шегині – Медики в напрямку України – раптом кілометрова черга?

Читати далі

Домашній зоопарк Пилишенка або як я левів у селі шукав

Автор

Ситуація досить цікава. До мене приїхала знайома, і ми поїхали у Василівку. Це Запорізька область, Україна. І ось ідемо ми з нею вулицями цього містечка, точніше вже судячи з пейзажів – за містом. Дзвонить телефон. Подруга бере слухавку і заявляє: “Вибач, я не можу говорити. Тут холодно. Я під Запоріжжям, ми левів шукаємо. Так, вони десь тут”. Напевно, можна було подумати, що ми несповна розуму, але… Насправді ми точно знали, куди вирушаємо! Ми йшли в домашній зоопарк сім’ї Пилишенків!

Місто Василівка продовжує відкривати свої таємниці для туристів. Я свого часу писав про замок Попова, який обов’язковий до відвідування всім, хто буває в Запоріжжі. На іншому кінці містечка Василівка розташований зоопарк, де можна побачити знаменитих левів, тигрів, ведмедів. І навіть людину, яка жила в одній клітці з левами!

Читати далі

Боснія в обличчях. Дівчата Сараєво

Автор

Боснія прекрасна. Частина “порохової бочки Європи”, яка ще недавно входила до Югославії, а тепер – унікальна федерація з елементами конфедерації і 3 президентами. Навіть мені, фахівцеві з балканського регіону, складно в усьому цьому розібратися. Зате можна подивитися на людей. Як завжди, самі люди, навіть якщо мовчать, можуть розповісти про країну значно більше, ніж тонни наукових праць.

Це старі фото з моїх відвідин Боснії і Герцеговини 2013 року, коли мені вдалося організувати сюди безкоштовну подорож і попрацювати в місті Мостар.

Читати далі

Нікітський ботанічний сад у Криму

Автор

У зв’язку з тим, що Крим уже кілька років не сходить із передовиць більшості газет і новинних сайтів, мені захотілося відкинути вбік цю дурну політику, ненависть і ворожнечу. Захотілося просто згадати, яке це чудове місце! Щоб цей чудовий півострів знову асоціювався тільки з позитивним!

У Криму я бував двічі, ще молодим зеленим пацаном, з батьками. Але від цього враження не стали гіршими. Я пам’ятаю багато чого і мені приємно згадувати ті теплі й сонячні дні. Я дістав усі ці фотографії і підготував цикл репортажів про Крим! І я не потерплю ніякої ненависті і злоби в коментарях, про що попереджаю відразу!

У цій статті я поведу мову про Нікітський ботанічний сад (і без поняття, чому його всі називають Нікітинський). Усі фото старі і були зроблені на мою найпершу мильницю в далекому 2008 році, тому за якість прошу не лаятися =)

Читати далі