Межигір’я. Резиденція Януковича зсередини

Увага! У статті йдеться про Хонку екс-президента України Віктора Федоровича Януковича як туристичний об’єкт. На блозі, як і раніше, заборонена будь-яка політика, навіть мені ;) Прошу проявити повагу до інших відвідувачів і до себе насамперед!

Одним із головних місць, які я вважав за необхідне особисто для себе відвідати цього разу, коли приїхав до Києва, була резиденція Януковича. Прозвана в народі “Музеєм корупції” вже більше року вона залишається відкритою для відвідування. Будь-хто може погуляти величезною територією, подивитися на фонтани, водоспади, розкішні будівлі. Але взимку це все не так красиво виглядає. Та й звітів про територію Межигір’я вже предостатньо. А ось хороших репортажів зсередини – на пальцях перерахувати. Єдиний гідний, який я зустрів – це репортаж macos і все. А тому я був сповнений рішучості потрапити всередину!

19 лютого 2014 року, тоді ще чинний президент України Янукович віддав наказ збирати речі і вивозити всі значущі цінності з його резиденції під Києвом. 21 лютого остання вантажівка з раритетними картинами і грошима залишила територію Межигір’я, а сам Віктор Федорович і його коханка полетіли на вертольоті. 22 лютого сюди увійшли загони самооборони, повстанців і прості громадяни. Сп’янілі від перемоги люди ще довго не могли повірити своїм очам – навіть те, що не вивезли з резиденції, було дорожче за все, що вони бачили за своє життя.

Як я вже говорив, на територію потрапити дуже просто – достатньо заплатити за вхід 20 гривень. А ось саму будівлю офіційно опечатано ще 2014 року і ніхто там нібито не буває. Але екскурсії туди все ще водять. Для цього потрібно зателефонувати за номером і домовитися заздалегідь. Місце зустрічі – біля фізкультурного комплексу. Орієнтиром слугує “золотий батон”. Рівно о призначеному часі відчинилися двері і запросили всередину. Це був не Привид, який водив Macos. Мене зустріла молода дівчина з українським вінком на голові. Обмін кількома словами і ось я вже разом зі штативом і фотоапаратом всередині. Мене просять одягнути бахіли і розповідають про правила поведінки на об’єкті. Опісля оплачую екскурсію – 200 гривень. Усього 9 доларів, але й ця сума непідйомна для більшості українців. Зарплата знайомої медсестри із Запоріжжя – 1450 гривень.

Мені видають квиток. На ньому сповіщають, що мною сплачено благодійний внесок. Судячи з нумерації – я 4915, хто входить сюди з квітня 2014, коли резиденцію відкрили знову. Усе одно це майже мільйон гривень. На територію я пройшов 284920-м, а це ще понад 5,6 мільйона гривень. Висновки я тут не роблю. Лише озвучую факти.

Екскурсія починається. Ми все ще в спортивному комплексі, звідси починається екскурсія. Тут є більярд, спортзал і зимовий сад. Але вже тут починається розкіш і розумієш, у якому приблизно стилі буде оформлена сама Хонка.

Поруч спортзал. У ньому боксерський ринг, десятки найрізноманітніших тренажерів, тенісний стіл… Складно сказати, чи займався на них хоч раз Віктор Федорович? Ось це мене цікавить. Не можна сказати, щоб там було все най-най. Наприклад, тенісний стіл на “Амазоні” аналогічний коштував менше $1000 і дуже популярний серед американців. Але складається враження, що багато чого з цього було просто так, “шоб було”.

Після занять спортом можна перепочити, скажімо, у зимовому саду. Одночасно милуючись на опудало лева. Пафосно тут тільки через цю тварину. насправді. А так – дуже затишне містечко. Думаю, багато хто не відмовився б зробити так у себе вдома.

Чудове місце, щоб попити чайку на діловій зустрічі або з коханкою. Про неї ще піде мова в цій статті. А поки давайте просто спробуємо уявити, як жив тут четвертий президент України?

Виглядає все навіть простувато. Зроблено зі смаком і потрібно лише знати, що під ногами, на стінах і стелі – все це дорогий натуральний мармур. Саме тому на вході ви одягаєте бахіли, а я з побоюванням опускав штатив на підлогу. Одна плитка коштує вище зарплати звичайного українського робітника.

Тут красиво. Місцями навіть розкішно. Хоча дівчина постійно нагадує – ми ще навіть не в житловому будинку, а в спортивному комплексі.

Дуже багато дверей, як ви вже, напевно, помітили. Проте дуже багато з них приховують за собою не лише кімнати, а й технічні приміщення. Один лише клімат – контроль чого вартий. Усі будівлі мають ідеальне повітря, воно стерильне як в операційній, тут не потрібно навіть протирати пил.

Не можна заперечувати, що будівля облаштована в схожому стилі й найімовірніше – відповідно до смаку господаря. Навряд чи він припускав, що так для нього все обернеться і цими залами буду вальяжно ходити я з фотоапаратом. Хоча, смак, треба сказати, був дивний

Меблі, ліплення, плитка, різьблення по дереву… Усе, абсолютно все тут – це ручна робота. Залишається лише захоплюватися, що ще залишилися майстри, здатні робити таку красу.

Спорткомплекс пов’язаний з основною будівлею (Хонкою) підземним ходом. Природно, ніяких п’яти рівнів під землею, про які люблять розповідати, тут немає. Але цей прохід був зроблений цілком логічно – щоб не виходити на холодну вулицю після занять спортом. Через цей хід ми заходимо в сам будинок і прямуємо до ліфта.

У ліфті – селфі. Я не любитель “селфі”, але як же не зробити його в ліфті, яким їздив сам Янукович? Прикрашений мармуровою плиткою і двері, всипані дорогоцінним камінням… Це вам не ліфт із багатоповерхівки з підпаленими кнопками, якими ми їздимо щодня.

Нарешті починається екскурсія самим будинком Януковича. Тут усе навіть скромно, я б сказав. Взагалі, звісно, за розмірами Хонка вельми невелика. Три поверхи… Думаю, поменше, ніж у багатьох нинішніх чиновників, чиї будинки розташовані на цій же вулиці. Чим Межигір’я дійсно вражає – так це територією.

– Скажіть, Вікторе Федоровичу. А ось, кажуть, у вас у Межигір’ї жила ще якась жінка з дитиною. Це правда?

– Та ви знаєте, я теж щось таке чув. Але ніколи їх не зустрічав. Територія, самі розумієте, велика…

(c) анекдот

Усе, що ви бачите на цих фото – сучасне. Моторошно дороге, ручної роботи, але – сучасне. Більшу частину раритету вивіз із собою Янукович, дуже багато розікрали в перші дні захоплення резиденції. Решта зараз у сховищі одного з Київських музеїв. А було тут ой як багато всього… І старовинні ікони, перші книги, біблії, картини… Це були мільярди народних грошей.

Як розповідає моя провідниця – чутки про те, що розтягнули майже все прості люди з майдану, вважаючи це моральною компенсацією, – неправда. Вхід сюди був обмежений із перших хвилин. Перебували тут ті, хто мав зброю. Це були найбільш радикально налаштовані повстанці, деякі “сотні” самооборони майдану, силовики і персонал. Усередині панував бардак. Усе знайдене звалювали на стіл, який охороняли кілька бійців внутрішніх військ (солдати – строковики). Думаю, зрозуміло, як усе тут відбувалося. Були деякі сотні, які хотіли захистити знайдене тут від мародерства, але це були молоді хлопці, які практично не знали, як це зробити. Вони робили пломби зі скотчу і паперу, опечатували двері, шафи… Усе це потім багато разів відклеювалося і нікого не зупиняло.

До речі, я думаю саме тому обслуговуючий персонал розбігається в страху в різні боки, почувши запитання про те, були чи ні вони тоді тут.

Проходимо праворуч. Тут у нас їдальня. Довгий стіл, усе в найкращих традиціях середньовічних королів.

Оформлення відповідно до побажань і смаків самого Віктора Федоровича. Він любив шашличок, чого вже тут таїти. Зовні двоповерховий мангал звісно є, але для холодної пори або під час поганої погоди – домашній мангал.

Навпроти – справжній кінотеатр. Крім плазми (близько 60 дюймів), яка тут майже в кожній кімнаті, тут є проектор і екран. Для гостей передбачено кілька крісел, але так чи інакше, він замислювався для двох. Мабуть, екс-президент із коханкою проводили час за переглядом кіноновинок. Може, і “Диктатор” дивилися? ;)

Ще тут є маленька церква. Янукович був чи то вірянином у Бога, чи то ще в когось. Бо на задньому дворі в нього було щось язичницьке, з розіп’ятими птахами.

Я думаю, настав час вирушити в найкрасивішу і найцікавішу частину житла. Туди, де жив Янукович і його коханка. Їхні кімнати в різних частинах на одному поверсі. У кожного – свій гардероб розміром з однокімнатну квартиру в хрущовці і ванна кімната. По суті, їм можна було жити і бачитися тільки в ліфті. А якщо хтось користувався ліфтом, а хтось віддавав перевагу сходам, то й справді могли ніколи не зустрічатися, як в анекдоті ;)

Частина коханки значно краща, на мій погляд. Вона просторіша і краще обставлена.

Навколо тільки дерево і мармур. Повітря відповідне. Тут приємно перебувати.

Якщо придивитися – на задньому плані, за колонами можна розгледіти портрет цієї самої жінки, співмешканки поваленого президента. Її ніхто не бачив до цього, вона існувала лише на рівні чуток. Потім її впізнали на відео камер спостереження в будинку, коли вони тікали: Янукович, вона та їхній песик.

Біжимо, звісно ж, у ванну кімнату. Шукаємо скандальний золотий унітаз. Звісно, його немає і ніколи не було. Унітази звичайні взагалі, а душ і крани – жахливого золотистого кольору, але це навіть не напилення, просто фарба. Видно, що вона стерта від частого використання. Золотий унітаз, як і багато інших казок, використовувалася для нагнітання ненависті. Втім, їх використовують і зараз. Деякі екскурсоводи, які проводять тури Межигір’ям, користуючись тим, що мало людей відвідує резиденцію зсередини, розповідають легенди про це місце, від яких дибки волосся стає.

Столик для наведення марафету. Кожна дівчинка мріє про такий ;)

Ну і звісно ж – сама ванна. Вже дуже мініатюрна, суто жіноча. З телевізором, який передбачалося дивитися боковим зором. Ось начебто красиво, але моторошно не практично. Як на рекламному стенді.

Ліжко в кімнаті Януковича, як і сама кімната – простіше. Та ще й килими більш радянські.

Мене, якщо чесно, дуже вразила ця деталь. Підлога будинку встелена абсолютно позбавленими смаку килимами. Їх президенту дарували, вони ручної роботи і з усього світу. Але виглядає це так, ніби я потрапив у СРСР, та й там, напевно, стільки килимів на квадратний метр підлоги не зустрічалося. Я не знаю навіщо. Холодно? Так обігрів підлоги є. На худий кінець – міг собі шкуру звірів постелити. Ну або привезли б йому з Персії хороших килимів в одному стилі. А тут – ну просто добірка паласів і все.

Статуетки на приліжкових столиках у нього в спальні розчулюють – це і кішечки, і конячки. Мімімі, загалом, що ще сказати. Ось тільки дивно, як вони вціліли? Чи ці статуетки поставили для антуражу вже після втечі, як у Чорнобилі іграшки дитячі розкладають?

В обох спальнях є вихід на балкон. Навесні там взагалі, напевно, казково, ну а взимку залишається лише увімкнути уяву і помилуватися панорамою Дніпра.

Внизу – вітальня. Чого тільки там немає! І ексклюзивний рояль із малюнком Джона Леннона, на якому ніхто в цьому будинку не грав. І старовинний годинник, камін, який рідко розпалювали. Квіти і дорогі меблі.

Дозвольте я покажу вам рояль трохи ближче…

Ну і сам малюнок.

Малюнок – це автопортрет Джона Леннона. А сам рояль був випущений лімітованим накладом – 175 штук, з таким малюнком – тільки 25. Його вартість у виробника становила від $90 000 до $180 000. Якщо вам цікаво – можете подивитися, як грають на цьому самому роялі.

Ну, що ще вам показати? Давайте перед виходом із будівлі на хвилинку зазирнемо в кабінет Януковича. Тут він працював, тут він ухвалював найважливіші рішення. Можливо саме тут вирішувалася доля країни під час кривавих подій “майдану”.

На полиці тут виставлено раритет – диплом професора. Того самого, в якому було зроблено нещасливу помилку, що дала тоді ще чинному президенту прізвисько на довгі роки: у біографії на посаду президента він написав, що має диплом “проффесора”. Слово стало в Україні прозивним.

І навіть герб Януковича, яких у нього було два. Відмінності невеликі, але бідолаха ніяк не міг визначитися, який йому більше подобається. Мабуть цей ближче був до душі, адже саме він висить у кабінеті.

На цьому наша з вами екскурсія всередині резиденції Януковича добігає кінця. І повз люстру за €8 млн. ми спускаємося на перший поверх, до головного виходу.

На першому поверсі знімаю бахіли і прощаюся з екскурсоводом. Говоримо вже на інші теми, а в голові все одно крутиться: ну кому може знадобитися люстра, яка дорожча, ніж зарплата 500 українців за все їхнє життя?

З іншого боку, я сумніваюся, що у нинішнього уряду особняки бідніші. Ні. Але все це дуже явно показує, наскільки сильна прірва між середнім класом і олігархами в Україні. Це сумно.

Крім того, тут можна навчитися не вірити чуткам. На власні очі побачити, скільки обману було, є і буде.

І все одно, за можливості я настійно рекомендую не пошкодувати грошей і витратитися на екскурсію резиденцією Януковича.

Як дістатися до Межигір’я з Києва – в окремій статті. А поки що, на “десерт” – чудове, гумористичне відео, яке показує, який вигляд мала втеча Януковича очима самого Януковича. Рекомендую додивитися до кінця, ролик зі змістом, який мало хто помічає.