Музей військової техніки у Вільнюсі. Фото та детальна інформація

Пам’ятаєте комікс із Вконтакте, де йшлося про те, що найкращі речі у світі – безкоштовні? Так от, це справді так. І подорожей це теж стосується. Саме тому на третій день свого перебування у Вільнюсі я помчав до безплатного музею військової техніки просто неба, який розташовується на території колишньої військової частини.

Побувавши тут, я можу сказати з упевненістю: музей військової техніки у Вільнюсі – це те місце, заради якого тільки можна летіти до Литви. Неймовірно цікаво. На жаль, техніка не в найкращому стані, як, наприклад, у запорізькому музеї ретро-автомобілів, де все на ходу, та ще й з номерами. Але вигляд має вражаючий!

Про це місце я дізнався від Лапшина. І можу сказати, що ні на хвилинку не пошкодував, що приїхав сюди. І вже тим паче тому, що є в ньому цікава деталь, яка перегукується як із нещодавно відвіданим музеєм раритетних автомобілів Фаетон, так і з моїм рідним Запоріжжям.

Крім того, дуже мало експонатів, звичних нам. Тут, здебільшого, зібрана військова техніка країн-учасниць Варшавського договору і НАТО.

Музей створено 2008 року, і спочатку він налічував приблизно 30 екземплярів різної техніки, тоді як 2013 року тут перебуває понад 100 одиниць військової техніки.

Розташування обрано не випадково. Це територія колишньої військової бази збройних сил Литви. У неї невесела історія, оскільки існувала ще в дореволюційні часи, а під час Другої Світової війни, коли територія перебувала під управлінням Рейх комісаріату, німці обладнали в цих бараках і майстернях підприємство з ремонту пошкодженої в боях військової техніки третього рейху.

Працювали над відновленням техніки в поті чола євреї. Не з доброї волі, звісно ж, а тому що так сказали німці, а інші євреї слідкували, щоб решта побратимів не збунтувалися.

Так, наглядачами тут працювали люди Юденрату – добровільних формувань із євреїв, які мали стежити за євреями… Ось такий ось ребус.

Ось, наприклад, танк Т55. Радянський, масою 36 тонн. Екіпаж – 4 людини. Максимальна швидкість – 50 км/год.   Так виходить, що стоїть він на першій же галявині, самотньо, поруч із БТРом і вантажівкою. І не підозрюючи, що далі на мене чекають сотні інших експонатів, я довго зависав, розглядаючи цю махину. Міць, однак!

У музеї є й експонати, які цікаві будуть не тільки як військова техніка. Однак, як на зло, їхніх фото в мене немає.

Перший цікавий експонат – Запорожець. Так, старий, добрий автомобіль Запорожець, про який я розповідав у репортажі з музею ретро-автомобілів, у камуфляжному забарвленні. Це може здатися смішним, але факт залишається фактом: одразу після утворення Литви як незалежної держави в 90-х роках, для збройних сил було закуплено автомобілі ЗАЗ “Запорожець”. Їх використовували для патрулів, оскільки вони мали чудову прохідність, а вартість була невисока. Експонат перебував у внутрішніх приміщеннях на реставрації.

Другий, не менш чудовий експонат – це БТР. Начебто нічим не примітний, я під час відвідування музею навіть не фотографував його цілеспрямовано, він потрапив лише в один кадр з краю. І лише зараз дізнався, що це той самий БТР, який використовували в рекламному ролику мера Литви, де він розчавив на цій самій махині дорогий автомобіль, що припаркувався на велодоріжці. Хто не бачив – ласкаво прошу. Ясно, що відео постановочне, але досить цікаве. Будете відвідувати музей – можете посидіти на цьому експонаті.

Спочатку для цих цілей замислювався танк, але вирішили, що недоцільно вивозити на вузькі вулички Вільнюса, вимощені бруківкою, подібну махину, а тому обмежилися БТРом.

Але повернемося від екземплярів, яких немає на фото, до тих, які потрапили в об’єктив мого фотоапарата.

Скажу чесно, ходив територією як хлопчисько, роззявивши рота від подиву. Скільки ж тут техніки! Яка міць! І чому це все не привести до нормального вигляду?

Тут багато чого: від танків і БМП до корабельних гармат і різних снарядів.

Корабельний ЗРК (зенітно-ракетний комплекс) ОСА-М з корабельною пусковою установкою ZIF-122. Розробку Оса-М одночасно з Оса було розпочато 1960 року в СРСР. Основною відмінністю комплексу Оса-М є можливість самостійного виявлення цілей. Використовувані ракети – 9М33. У 1973 році ЗРК Оса-М прийнято на озброєння ВМФ СРСР.

Модифікації подібної установки ОСА-МА2 використовуються на флагмані ВМС України, фрегаті “Гетьман Сагайдачний”.

Радянська спарена корабельна артилерійська установка. Розроблено для ведення вогню 57мм снарядами. Може використовуватися для ураження як повітряних, так і наводних, і наземних цілей. Швидкість стрільби – до 400 пострілів на хвилину, дальність – до 13 кілометрів. Максимальна безперервна черга – 100 пострілів. Початкова швидкість снаряда 1020 метрів на секунду. Маса цієї штуковини – 14,5 тонн, кожен снаряд – 2,8 кілограма.

Для допитливих – дві АУ АК-725 встановлено на БДК “Костянтин Ольшанський”, що входить до складу ВМС України.

Можна вивчити всі нутрощі автоматичної зенітної гармати швейцарського виробництва Bofors L70, 40 міліметровий. Розроблена ще в 1947 році на основі L60, активно використовуваного під час Другої світової, ця зенітка перебуває на озброєнні в безлічі країн світу і донині. А його основі створено низку корабельних і самохідних комплексів.

Постріл здійснюється осколково-фугасним або бронебійним підкаліберним снарядом зі швидкістю до 240 пострілів на хвилину на відстань до 12,5 кілометра за ефективної дальності в 3 км. Використовує обойменний принцип заряджання, в одній обоймі – 48 снарядів. Розрахунок установки – 7 осіб.

Ще один спадок від совка – Реактивно-бомбова установка-6000 під назвою Смерч-2. Це морський бомбомет, завданням якого є знищення підводних човнів і атакуючих торпед. Здатний вести вогонь на дальність від 300 до 5800 метрів бомбами 212 калібру і вагою в 113 кілограм. Установка має 12 стволів, а на кораблях, як правило, встановлювали 2 – 4 такі установки. Така ж встановлена на фрегаті “Гетьман Сагайдачний”, як і на безлічі інших кораблів ВМС України.

І тут над музеєм пролітає літак, адже неподалік аеропорт. І ненароком замислюєшся, яка ж це все міць…

Танк Т72 – основний бойовий танк, розроблений в СРСР на “УралВагонЗаводе”, за 30 років отримав величезну кількість модифікацій, а сам танк перебуває на озброєнні в безлічі країн, як-от: країни Варшавського Договору, Фінляндія, Індія. Іран, Ірак. Сирія, Польща, Чехословаччина. Зокрема, було налагоджено виробництво в Югославії, Польщі, Чехословаччині та Індії. Конкретно цей було зібрано в Польщі.

Екіпаж танка – 3 людини. Швидкість до шосе – до 60 км\год, по пересіченій місцевості 35 км\год. Модифікація М1 відрізняється додатковою бронею та її поліпшенням у районі башти.

Гусеничний двосекційний всюдихід шведської фірми Haegglunds, розроблений 1974 року для шведської армії. Модель виявилася вдалою, і на сьогодні вироблено понад 11 000 всюдиходів, які використовуються зараз у 37 країнах. Використовуються не тільки арміями, а й дослідницькими організаціями.

Двигун – Мерседес-Бенц, автоматична трансмісія. Здатний долати 100% ухил на твердій поверхні (45 градусів) і 30 (17 градусів) на глибокому снігу. Витримує температурний режим від – 40 до + 46 градусів, має вентиляцію та опалення.   У передній частині – 6 посадкових місць, у задній – 11. Вантажопідйомність 620 і 1610 кг. відповідно.

Автомобіль DAF V1600BB з обладнанням усередині, використовувався військовою медичною бригадою для надання допомоги та проведення операцій у польових умовах.

Шевроле М1008 військової поліції. Цей позашляховик, вироблений у США, донині перебуває на озброєнні сухопутних військ Литви. Володіє восьми циліндровим двигуном. Використовується більшістю країн НАТО.

Радянський швидкохідний тягач артилерійської гармати на гусеницях – АТС-59Г. Використовувався для буксирувань причепів, артилерії, перевезення вантажів і людей дорогами та бездоріжжям. Розроблено в СРСР, однак після перепрофілювання КМЗ на випуск БМП-1 виробництво було перенесено до Польщі.

Маса вантажу, що перевозиться, – 2700 – 3000 кілограм. Потужність двигуна – 300 кінських сил. Максимальна швидкість 45 км/год. Кабіна оснащена протирадіаційним захистом.

Туристична інформація

Музей військової техніки у Вільнюсі – один із найцікавіших у місті. Він змусить будь-якого хлопчиська гасати серед цих машин і танків та розглядати їх. Та й дорослі будуть не проти. Бачив, як дві дівчинки років по 7 лазили тут із повним задоволенням. Навіть їм було не нудно! Ще б пак, можна залізти у військовий катер, посидіти на танку… Тут усім роздолля!

Адреса музею – Литва, Вільнюс, Olandų 21а. Зупинка транспорту Menų gimnazija. Станете на зупинці, перед вами буде кільце, попереду – церква. Якщо стояти до неї обличчям, то праворуч від вас проходить вулиця Olandų, вам туди. Пройдете метрів 100 і побачите музей. Його легко прогледіти. Координати об’єкта – [coordlink]54.689948,25.303313[/coordlink].

Фото нижче – те, який вигляд має в’їзд до музею з боку вулиці. Орієнтуватися потрібно по будівлі, БТР часто прибирають. Прапори і знаряддя, як правило, стоять біля стоянки.

Час і дні роботи музею: вівторок – субота з 10:00 до 17:00. Вихідні дні – неділя та понеділок.

Вхід до музею, фото та відеозйомка – безкоштовно.

Телефон музею для замовлення турів та екскурсій: (85) 261-96-06