Краків для невгомонних. Частина перша

Моя поїздка до Кракова почалася з поїздки до Києва. Тому було кілька причин. З одного боку, я хотів пройти кордон на Медики пішки (тоді я ще не уявляв, який це треш), а з іншого – трястися в поїзді 20 годин (Запоріжжя – Львів) я був не готовий. Тож раптом згадав, що ще в листопаді минулого року домовлявся про репортаж із Батурина, Козацької столиці. Тож було вирішено почати свою дорогу через Київ.

Поїзд відходив із Запоріжжя ввечері 13 липня. Не було можливості купити інші квитки, окрім бокового плацкарта. І ось те, чим мене так давно лякали, раптом мені підійшло! Я поміщаюся на бічній верхній полиці плацкарта майже повністю. Грандіозне відкриття для людини з моїм зростом.

Щойно прокинувся і тут же поліз дивитися погоду. Обіцяють дощі, причому якраз на час моєї поїздки в Батурин. Ну що поробиш, не відкладати ж свої плани через такі дрібниці. Не дарма кажуть, у природи не буває поганої погоди!

Читати далі

Сирецький дендропарк – гарне місце для прогулянки в Києві

На правому березі Дніпра, біля кінцевої станції метро “Сирець” знаходиться Серицький парк. Невеликий але з дуже високими, красивими деревами… Він створює приємну тінь навіть у найспекотніші літні дні. Тут приємно прогулятися, що й робить багато хто, хто живе поблизу. Однак зовсім поруч розташоване ще більш чудове місце. Це – Сирецький дендропарк. Про нього не всі місцеві знають, а відвідують – ще менше. Вся річ у складності пошуку входу, бо розташований він на території одного підприємства. При цьому він вартий того, щоб його відвідати.

В одну зі своїх поїздок до Києва, дорогою до Білорусі, я вирішив відпочити після поїзда в цьому парку, а заодно і зробити кілька фото, щоб розповісти вам про цю чудову локацію в Києві.

Читати далі

Межигір’я. Резиденція Януковича зсередини

Увага! У статті йдеться про Хонку екс-президента України Віктора Федоровича Януковича як туристичний об’єкт. На блозі, як і раніше, заборонена будь-яка політика, навіть мені ;) Прошу проявити повагу до інших відвідувачів і до себе насамперед!

Одним із головних місць, які я вважав за необхідне особисто для себе відвідати цього разу, коли приїхав до Києва, була резиденція Януковича. Прозвана в народі “Музеєм корупції” вже більше року вона залишається відкритою для відвідування. Будь-хто може погуляти величезною територією, подивитися на фонтани, водоспади, розкішні будівлі. Але взимку це все не так красиво виглядає. Та й звітів про територію Межигір’я вже предостатньо. А ось хороших репортажів зсередини – на пальцях перерахувати. Єдиний гідний, який я зустрів – це репортаж macos і все. А тому я був сповнений рішучості потрапити всередину!

19 лютого 2014 року, тоді ще чинний президент України Янукович віддав наказ збирати речі і вивозити всі значущі цінності з його резиденції під Києвом. 21 лютого остання вантажівка з раритетними картинами і грошима залишила територію Межигір’я, а сам Віктор Федорович і його коханка полетіли на вертольоті. 22 лютого сюди увійшли загони самооборони, повстанців і прості громадяни. Сп’янілі від перемоги люди ще довго не могли повірити своїм очам – навіть те, що не вивезли з резиденції, було дорожче за все, що вони бачили за своє життя.

Читати далі

Як я відвідав засідання Верховної Ради

Потрапити на засідання Верховної Ради України я планував давно. Саме на засідання, а не на екскурсію будівлею чи залою засідань. Мені хотілося на власні очі побачити, як же працюють депутати. Нещодавно така можливість мені випала.

Уперше на засідання українського парламенту мене запросили взимку 2014 року, однак я не захотів їхати. Були інші плани, та й настрій не відповідав. На початку 2015 року сталася подія, яка полегшила потрапляння на засідання: запровадили можливість зареєструватися онлайн і відвідати відкрите голосування будь-якому охочому громадянину України. Більше для цього не потрібно було бути журналістом або звертатися до знайомих народних депутатів. Як подати заявку я нещодавно описував, можете спробувати. Є тільки нюанс – складно знайти момент із вільними місцями, найкраще це робиться вночі.

Отже, я подав заявку. Першу провалив – засідання скасували і всі заявки були скинуті. Але незабаром знову з’явилася така можливість, і я був затверджений для відвідування Верховної Ради 3 березня 2015 року. Усе збіглося вельми вдало – я вирушив до Києва на два дні, відвідавши не тільки ВР, а й музей грошей при Національному Банку України та резиденцію колишнього Президента України Віктора Януковича в Межигір’ї.

Читати далі

Музей викинутих речей у Києві

Київ дуже цікаве місто. І як будь-яке велике місто воно цікаве насамперед місцями, про які здебільшого не підозрюють навіть місцеві жителі.

Так і з цим музеєм. Він ніби як і існує, але знають про нього лише одиниці. Ще менше людей горить бажанням його відвідати. І не стільки через далеке розташування, скільки через те, що ніхто особливо не намагається зробити його знаменитим. Та ще й малограмотний “піар” зіграв свою роль – пара “розумників” назвали його в Інтернеті “музеєм сміття”, а самі господарі гордо підписують як “музей вторсировини”, що викликає ще менше бажання його відвідати, ніж назва “музей сміття”.

Але, з іншого боку, навіть не знаєш, як його краще іменувати. Я вирішив підписати його, як “музей викинутих речей”. В англійській мові є прекрасне словосполучення – discarded things. Ось це саме воно!

Читати далі

Верхня Хортиця. Тут жили меноніти

У Запоріжжі, де я народився і виріс, дуже багато цікавого. І ось одного разу, піддавшись дивному бажанню, я пішов на високоорганізовану екскурсію від місцевого активіста Романа Акбаша по Верхній Хортиці, про яку зараз і розповім. У звіті йтиметься про Запорізький дуб, місця, де жили Меноніти, Партизанську білку та інші цікавинки.

Зустрілися ми з іншими учасниками на кінцевій зупинці 67 маршруту і пішли спершу до Запорізького дуба. Дорога йде повз церкву Покрови Пресвятої Богородиці. Храм був побудований у жовтні 2004 року. Для нього написані унікальні ікони з використанням техніки інтарсія. Зображення образів складається з 200 видів деревини. Із хрестом висота храму становить 33 метри, що робить його найвищим у Запоріжжі. Нагорі – дзвіниця з 9 дзвонів, найважчий з яких важить 300 кілограмів, а управляється за допомогою електронної системи.

Читати далі

Дрогобич – залишки розкоші часів нафтового буму

У двох годинах їзди від Львова розташоване місто Дрогобич. Невелике за моїми мірками місто, воно все-таки є другим за величиною у Львівській області. Воно примітне своєю історією (якій вже понад 900 років), а також і архітектурою, яка залишилася з минулих часів. У перший мій візит Дрогобич викликав у мене лише масу сірих емоцій, а ось вдруге я вдивився в нього і зміг-таки розгледіти неповторний шарм… Пропоную і вам вирушити на коротку екскурсію цим цікавим місцем.

Читати далі

Кладовище німецьких військовополонених у Запоріжжі

Історію пишуть переможці, але тільки дурні переможці не шанують пам’ять своїх ворогів. Це відомо всім, але чомусь саме в Росії та Україні найчастіше можна почути образи німців, знущання з них і гучні заяви, що “ми ж вас у 1945 перемогли”. Хоча, якщо поглянути на рівень розвитку країн і розумового розвитку деяких категорій громадян цих країн, стає не зовсім зрозуміло, хто ж кого переміг?

Але не будемо про це. Повернемося до ворогів. Як розумна людина, я завжди розумів, що тоді, під час війни, по той бік барикад були такі самі люди. Такі ж хлопці, яких через шкільні парти відправили на фронт, щоб потішити амбіції Гітлера. Тому я вирушив на цвинтар німецьких військовополонених, який знаходиться в Запоріжжі. Це не люди, вбиті в чесному бою, це ті, кого по-звірячому замучили вже по закінченню війни, багато хто з яких своїми руками відбудовували квартали нинішнього міста.

Читати далі

Кам’яна Могила. Звіт і корисна інформація.

Однією з найвідоміших визначних пам’яток у Запорізькій області (Україна) є світова пам’ятка давньої культури, заповідник Кам’яна Могила (не плутати з Кам’яними Могилами в цій самій області, трохи північніше, на кордоні з Донецькою областю). І ось зовсім недавно я зібрався і відвідав це цікаве місце, про яке із задоволенням розповім сьогодні.

Згідно з однією з легенд, утворилася ця пам’ятка через сварку двох богатирів, які стали кидати один в одного скелі. Хоча, насправді, цей масив створений природою.

Читати далі

Музей ретро-автомобілів “Фаетон” у Запоріжжі

Буває, сидиш собі вдома. Ніяких подорожей, начебто, не намічається, а нових вражень хочеться, причому тут і зараз! У таких випадках я рекомендую шукати щось цікаве навколо себе. Іноді навіть не замислюєшся, що різноманітні класні місця можуть бути у Вашій області чи місті.

Ось і цього разу, побажавши нових відчуттів, ми згадали про музей автомобільного клубу “Фаетон”, що розташований у моєму рідному Запоріжжі. Недовго думаючи, вирушили туди. Дорога – маршрутки з пересадками в найбрудніший район міста – Заводський. Тут розташована вся промисловість міста, а тому й запахи відповідні. Одяг і шкіра моментально вкриваються пилом. Але це не проблема для нас, жителів такого милого міста =) У нас імунітет =))

Музей раритетних автомобілів у Запоріжжі виявився найцікавішим місцем як для хлопчаків, так і для дівчат. Тут розташовуються найрізноманітніші автомобільні як вітчизняні, так і імпортні моделі.

Читати далі