Третій Рейх “прославився” на весь світ не тільки тим, що розв’язав одну з найкровопролитніших воєн, які коли-небудь відбувалися у світі, а й звірячим ставленням до військовополонених і навіть власних співгромадян, які були не тієї віри чи нації. Євреї, цигани, поляки, українці, росіяни. Над ними ставили досліди і вбивали. Усі ці звірства здійснювалися в концентраційних таборах, найвідомішим з яких напевно є Освенцим (або Аушвіц).
Після військової окупації СРСР і Рейхом Польщі на території, підконтрольній Німеччині, 1940 року, поблизу міста Освенцим було створено цілий комплекс таборів, що проіснували аж до 27 січня 1945 року. У цьому плані він – “рекордсмен”.
Після втечі експрезидента України натовпи людей кинулися дивитися його колишню резиденцію “Межигір’я”, що отримала назву “Музей корупції” в народі. Кинулися й ахнули: чого там тільки не було. І величезна територія, яку охороняли війська ППО, і розкішний особняк із люстрами за 8 мільйонів євро кожна. І ось крім усього цього добра тут виявили і зоопарк.
Так, Віктор Федорович любив красиво жити. Тому побудував тут собі милий зоопарк. І досі залишається загадка – він їв мешканців цього закладу чи тільки милувався? Але не будемо губитися в здогадках, у нас не огидні новини, від яких залишається неприємний післясмак і сняться погані сни. Ми просто вирушимо і подивимося, що ж за тварини живуть тут і зараз доступні всім, хто дістався до Межигір’я.
Сказати чесно – я не дуже люблю зоопарки. Але того дня, гуляючи ввечері Белградом, я думав про те, щоб піти знімати метро, яке не відбулося, вивчав мапу і натрапив на зоопарк, що був розташований прямо біля стін фортеці, де я провів першу половину дня. У підсумку було ухвалено рішення піти погуляти і розслабитися, адже на мене чекала тривала поїздка на поїзді Белград – Бар.
Скажу чесно, забігаючи на перед – я ні краплі не пошкодував, що виділив час на відвідування зоопарку. Він величезний і прекрасний. Тут кілька сотень видів тварин, зокрема вельми екзотичних. І провести тут час – це одне задоволення! Тому, запрошую вас, мої дорогі читачі, вирушити зі мною в захопливу прогулянку белградським зоопарком!
Брест-Литовська фортеця, яка стала, напевно, головною визначною пам’яткою Білорусії, має кілька оборонних ліній і об’єктів. У тому числі – 9 оборонних фортів. Вони були побудовані одночасно з фортецею, а потім модернізовані. Два з них (VI і VII) знаходяться на території сучасної Польщі. Усі інші – у Білорусії. Вони кинуті напризволяще здебільшого. Затоплені, засмічені.
Віднедавна влада вирішила зайнятися деякими з них. V форт було вирішено перетворити на музей. Знаходиться він у Гершони, доїхати з центру Бреста сюди не складає труднощів (головне – не питати у місцевих). У 2014 році я відвідав це місце і настійно рекомендую це зробити вам!
Мало хто знає про існування фортів. Більшість відвідує лише саму фортецю, її центральну частину. І не підозрюють, скільки всього цікавого є поблизу.
На правому березі Дніпра, біля кінцевої станції метро “Сирець” знаходиться Серицький парк. Невеликий але з дуже високими, красивими деревами… Він створює приємну тінь навіть у найспекотніші літні дні. Тут приємно прогулятися, що й робить багато хто, хто живе поблизу. Однак зовсім поруч розташоване ще більш чудове місце. Це – Сирецький дендропарк. Про нього не всі місцеві знають, а відвідують – ще менше. Вся річ у складності пошуку входу, бо розташований він на території одного підприємства. При цьому він вартий того, щоб його відвідати.
В одну зі своїх поїздок до Києва, дорогою до Білорусі, я вирішив відпочити після поїзда в цьому парку, а заодно і зробити кілька фото, щоб розповісти вам про цю чудову локацію в Києві.
Увага! У статті йдеться про Хонку екс-президента України Віктора Федоровича Януковича як туристичний об’єкт. На блозі, як і раніше, заборонена будь-яка політика, навіть мені ;) Прошу проявити повагу до інших відвідувачів і до себе насамперед!
Одним із головних місць, які я вважав за необхідне особисто для себе відвідати цього разу, коли приїхав до Києва, була резиденція Януковича. Прозвана в народі “Музеєм корупції” вже більше року вона залишається відкритою для відвідування. Будь-хто може погуляти величезною територією, подивитися на фонтани, водоспади, розкішні будівлі. Але взимку це все не так красиво виглядає. Та й звітів про територію Межигір’я вже предостатньо. А ось хороших репортажів зсередини – на пальцях перерахувати. Єдиний гідний, який я зустрів – це репортаж macos і все. А тому я був сповнений рішучості потрапити всередину!
19 лютого 2014 року, тоді ще чинний президент України Янукович віддав наказ збирати речі і вивозити всі значущі цінності з його резиденції під Києвом. 21 лютого остання вантажівка з раритетними картинами і грошима залишила територію Межигір’я, а сам Віктор Федорович і його коханка полетіли на вертольоті. 22 лютого сюди увійшли загони самооборони, повстанців і прості громадяни. Сп’янілі від перемоги люди ще довго не могли повірити своїм очам – навіть те, що не вивезли з резиденції, було дорожче за все, що вони бачили за своє життя.
Київ дуже цікаве місто. І як будь-яке велике місто воно цікаве насамперед місцями, про які здебільшого не підозрюють навіть місцеві жителі.
Так і з цим музеєм. Він ніби як і існує, але знають про нього лише одиниці. Ще менше людей горить бажанням його відвідати. І не стільки через далеке розташування, скільки через те, що ніхто особливо не намагається зробити його знаменитим. Та ще й малограмотний “піар” зіграв свою роль – пара “розумників” назвали його в Інтернеті “музеєм сміття”, а самі господарі гордо підписують як “музей вторсировини”, що викликає ще менше бажання його відвідати, ніж назва “музей сміття”.
Але, з іншого боку, навіть не знаєш, як його краще іменувати. Я вирішив підписати його, як “музей викинутих речей”. В англійській мові є прекрасне словосполучення – discarded things. Ось це саме воно!
У Запоріжжі, де я народився і виріс, дуже багато цікавого. І ось одного разу, піддавшись дивному бажанню, я пішов на високоорганізовану екскурсію від місцевого активіста Романа Акбаша по Верхній Хортиці, про яку зараз і розповім. У звіті йтиметься про Запорізький дуб, місця, де жили Меноніти, Партизанську білку та інші цікавинки.
Зустрілися ми з іншими учасниками на кінцевій зупинці 67 маршруту і пішли спершу до Запорізького дуба. Дорога йде повз церкву Покрови Пресвятої Богородиці. Храм був побудований у жовтні 2004 року. Для нього написані унікальні ікони з використанням техніки інтарсія. Зображення образів складається з 200 видів деревини. Із хрестом висота храму становить 33 метри, що робить його найвищим у Запоріжжі. Нагорі – дзвіниця з 9 дзвонів, найважчий з яких важить 300 кілограмів, а управляється за допомогою електронної системи.
У двох годинах їзди від Львова розташоване місто Дрогобич. Невелике за моїми мірками місто, воно все-таки є другим за величиною у Львівській області. Воно примітне своєю історією (якій вже понад 900 років), а також і архітектурою, яка залишилася з минулих часів. У перший мій візит Дрогобич викликав у мене лише масу сірих емоцій, а ось вдруге я вдивився в нього і зміг-таки розгледіти неповторний шарм… Пропоную і вам вирушити на коротку екскурсію цим цікавим місцем.
Здрастуйте, мої милі. Сьогодні буде не дуже барвистий і веселий репортаж, а скоріше навіть навпаки. Я довго його відкладав, але ось, зважився.
У місті Вільнюс, що в Литві, отже, є район – Ново-Вільня. Колись – маленьке містечко, а зараз – віддалений район, околиця міста. Тут багато радянської забудови, він слабо схожий на Європу… Звичайні будинки, кіоски з якоюсь гидотою… Мало хто знає, що на подвір’ях цих будинків ховається монумент радянським військовополоненим, які загинули від рук німців у 42 – 43 роках.
We may request cookies to be set on your device. We use cookies to let us know when you visit our websites, how you interact with us, to enrich your user experience, and to customize your relationship with our website.
Click on the different category headings to find out more. You can also change some of your preferences. Note that blocking some types of cookies may impact your experience on our websites and the services we are able to offer.
Essential Website Cookies
These cookies are strictly necessary to provide you with services available through our website and to use some of its features.
Because these cookies are strictly necessary to deliver the website, refusing them will have impact how our site functions. You always can block or delete cookies by changing your browser settings and force blocking all cookies on this website. But this will always prompt you to accept/refuse cookies when revisiting our site.
We fully respect if you want to refuse cookies but to avoid asking you again and again kindly allow us to store a cookie for that. You are free to opt out any time or opt in for other cookies to get a better experience. If you refuse cookies we will remove all set cookies in our domain.
We provide you with a list of stored cookies on your computer in our domain so you can check what we stored. Due to security reasons we are not able to show or modify cookies from other domains. You can check these in your browser security settings.
Other external services
We also use different external services like Google Webfonts, Google Maps, and external Video providers. Since these providers may collect personal data like your IP address we allow you to block them here. Please be aware that this might heavily reduce the functionality and appearance of our site. Changes will take effect once you reload the page.
Google Webfont Settings:
Google Map Settings:
Google reCaptcha Settings:
Vimeo and Youtube video embeds:
Privacy Policy
You can read about our cookies and privacy settings in detail on our Privacy Policy Page.
