Белградський зоопарк

Сказати чесно – я не дуже люблю зоопарки. Але того дня, гуляючи ввечері Белградом, я думав про те, щоб піти знімати метро, яке не відбулося, вивчав мапу і натрапив на зоопарк, що був розташований прямо біля стін фортеці, де я провів першу половину дня. У підсумку було ухвалено рішення піти погуляти і розслабитися, адже на мене чекала тривала поїздка на поїзді Белград – Бар.

Скажу чесно, забігаючи на перед – я ні краплі не пошкодував, що виділив час на відвідування зоопарку. Він величезний і прекрасний. Тут кілька сотень видів тварин, зокрема вельми екзотичних. І провести тут час – це одне задоволення! Тому, запрошую вас, мої дорогі читачі, вирушити зі мною в захопливу прогулянку белградським зоопарком!

Мої враження

На вході вас зустрічають кенгуру. І відразу дивуєшся тому, як все влаштовано в цьому зоопарку. Наприклад – вольєр з кенгуру і сотнями птахів, з водоймами, ландшафтом, що відповідає їхньому місцю проживання. Відразу розумієш, що з цього зоопарку навряд-чи будуть тварини в паніці тікати, як це багаторазово робили в Київському.

У тварин тут кілька типів вольєрів, залежно від їхньої небезпеки для оточуючих. Наприклад, павичі просто розгулюють доріжками, деякі інші птахи – за склом. Фотографувати через скло, самі бачите, не дуже зручно, тож якість постраждала.

Неможливо було не сфотографувати страуса. Для будь-якого українця цей птах має сакральне значення, здатне розвеселити з одного спогаду. Це пов’язано із зоопарком у резиденції Януковича, колишнього президента. У мене є репортаж із цього місця, раджу подивитися.

Величезне розмаїття тварин! Ви тільки подивіться на цю ігуану! Або на ось це ось…

До речі, про фазанів, які розгулюють територією і дають себе фотографувати як тільки захочеться, головне, щоб об’єктив фотоапарата його зацікавив сильніше. Ну або будь-який інший предмет.

Вони дуже красиво злітають, але я все ніяк не міг зловити момент і зафіксувати його на свій фотоапарат, а тому залишив ці безплідні спроби.

Заодно побачив зблизька фламінго. Зустрічав їх наживо на соляних озерах біля Ларнаки, проте здалеку і сфотографувати їх там добре не вийшло. Цікаво, що тут вони набагато яскравіші, ніж ті, що бачив на Кіпрі.

Є багато хижаків. Але зробити знімок з ними набагато складніше, оскільки я прекрасно знаю реакцію тих же тигрів і розумію, що об’єктив від фотоапарата цілком може опинитися всередині вольєра так швидко, що не встигну зреагувати.

Хоча, чого гріха таїти, я практично не дивився левів, тигрів і ведмедів. Хіба що бенгальських тигрів, яких наживо не бачив ще, окрім як у зоопарку давним-давно. А от спостерігати за левами, які ходять десь унизу загону після того, як ти спілкувався з ними дуже-дуже близько (як я виявив тигрів і левів посеред степу буде розповідь найближчими днями) доволі нудно.

Цю пантеру намагався нормально сфотографувати хвилин 10, але так нічого не вийшло. Вона метушилася у своїй загороді, її щось тривожило. Цей кадр – найбільш пристойний.

Вразив догляд за вольєрами і тваринами. Сказано – тим і тим має бути дощ двічі на день? Окей, стоять, поливають їхні вольєри спеціальним розприскувачем. Вольєри дуже просторі. Прибирають регулярно. Чому так само доглядати не можуть у наших зоопарках?

Але спека дає про себе знати. Тому деякі тварини йдуть у свої оселі, закриті від загального погляду. А деякі падають і сплять просто на місці, як, наприклад, цей єнот.

Зі ще цікавих спостережень. У багатьох вольєрах крім тварин є ще й пташки. Всякі папуги тощо. Так от, на скло вольєра нанесені малюнки птахів, що летять (за аналогією зі склом протишумових стін уздовж трас у ЄС), щоб ті не врізалися в нього.

Є тут і своєрідні пам’ятники тим чи іншим тваринам, які свого часу жили в зоопарку: це і мавпи, і вовки, і пантери…

Тут же веселий слон, якого, всупереч забороні годують відвідувачів. Одна з головних розваг – намагатися погодувати його попкорном з рук, не дивлячись на величезний рів, що розділяє тварину і глядачів. Слону це в розвагу – він простягає хобот і хапає ним їжу прямо з рук. А ось люди явно не бачили різних передач National Geographic про те, що роблять ці тваринки своїм хоботом перед тим, як взяти їжу з рук.

А ось ця такса бігала і явно була обурена несправедливістю – мовляв, чому всіх звірів фотографують, а їй жодної уваги? Вирішив порадувати і зробив знімок із нею =)

Для тих, хто полюбляє різноманітних ящірок, скорпіонів і повзучих гадів, є невеличка будівля, де можна подивитись кілька видів змій.

Але, на мій погляд, у цих приміщеннях єдине, на що можна подивитися, – так це наймиліший хамелеон. Який задумливо роздивлявся мене і мій фотоапарат.

Для тих же, хто, як і я, зайшов до павільйону до змій лише з цікавості і нічого чудового там не знайшов для себе, прямо за виходом – чудова терапія у вигляді парочки наймиліших тюленів, що гралися у водоймі. Просто мі-мі-мі! Застиг, спостерігаючи за ними хвилин 20, не менше!

І не втомлюєшся дивуватися тому, яка велика територія, як за нею доглядають. Для пари лебедів і десятка черепах – цілий ставок.

Багато й таких тварин, про яких я навіть уявлення не мав раніше:

Або такі, про які читав, чув, але бачив тільки на картинках (як, наприклад, цей Африканський гриф).

А є просто милі створіння:

Тварин у рази більше, ніж вдалося подивитися і тим більше вмістити в один пост. Зоопарк був заснований ще 1936 року й успішно розвивається донині. Сьогодні він налічує понад 2 000 особин більш ніж 270 видів. Площа саду – 7 гектарів.

Я настійно рекомендую всім, хто буде в Белграді – обов’язково відвідайте зоопарк. Якщо їдете з дітьми – взагалі, навіть не обговорюється! Вибирайте другу половину дня або просто не спекотний день і готуйтеся провести тут мінімум 4 години!

Туристична інформація:

Ціна і час роботи:

Зоопарк працює щодня з 08:00. Продаж квитків закінчується о 18:30 і працює, поки останній відвідувач не залишить територію.

Ціна на квиток: 400 сербських динар дорослий (старше 15 років), дитячий квиток (від 3 до 15 років) – 300 динар.

Як дістатися до зоопарку Белграда

Зоопарк розташований у самому серці міста, у фортеці. Нижче – карта із зазначеним зоопарком.