Карлів міст у Празі

Карлів міст – однозначно найголовніша і найвпізнаваніша пам’ятка не тільки Праги, а й усієї Чехії. Складно знайти туриста, який би відвідав столицю республіки і не бував тут.

Така популярність зумовлена історичною складовою: мосту незабаром виповниться 400 років, він ставав місцем, яке зіграло важливу роль у ключових подіях міста. Та й маркетингова складова дала про себе знати: магніти, фотографії та листівки з Праги, що містять на собі зображення Карлового мосту, розходяться величезними тиражами по всьому світу.

Усе це накладає свій відбиток на місце. Тож у цій статті я розповім вам про історію мосту та його сучасний стан, подарую кілька лайфхаків, покажу круті світлини, поділюся власними враженнями та підкажу основну туристичну інформацію.

Історія

1172 року, за часів правління короля Владислава II і його дружини Ютти Тюрингської, практично на цьому самому місці було закінчено будівництво Юдитина поста. Він був важливим елементом сполучення між берегами Влтави і продовжив служити аж до початку правління Карла IV.

На жаль, міст був збудований ненадійно, тож він дедалі менше задовольняв вимогам, що відповідали різкому економічному та торговельному піднесенню. Був потрібен більш сучасний аналог. І коли 1342 року міст було практично повністю зруйновано внаслідок повені (досі можна побачити залишки однієї з арок Юдітова мосту, якщо завітати до підвалу будинку за адресою вул. Лужицької семінарії 82), на його місці розпочалося будівництво нового мосту – Карлового.

Карл IV віддав наказ про будівництво нового моста, і перший камінь заклав особисто, в дату, яку астрологи того часу вважали магічною: 9 серпня 1357 року, о 5:31 ранку. Таким чином вийшла низка непарних цифр, які йдуть за зростанням до центру, а потім – на спад: 1 3 5 7 (рік) 9 (день) 7 (місяць) 5 (години) 3 1 (хвилини).

Урочисте відкриття Карлового мосту відбулося 1380 року, проте саме будівництво завершилося на початку XV століття.

Серйозних пошкоджень міст зазнав під час повені на початку вересня 1890 року, коли змиті у воду колоди та сміття утворили природну греблю, а від великого тиску завалилися дві опори і три прольоти. На відновлення знадобилося 2 роки.

Цікавим фактом є й те, що до 1908 року через Карловим міст було прокладено кінку (кінний трамвай тобіш), а 1905 року його було електрофіковано і тут уже ходив звичайний трамвай із нижнім струмознімачем. На жаль чи на щастя, маршрут було ліквідовано 1908 року (мені, як запоріжцю, це нагадало й те, що свого часу через ДніпроГЕС теж ходили трамваї, однак після війни лінію закрили).

Сучасність

Сьогодні Карлів міст можна назвати обличчям Праги. Численні натовпи туристів щодня приходять на міст помилуватися ним, побачити це місце на власні очі, вивчити 30 скульптур і скульптурних груп, що розташовані тут і є не менш значущими, ніж сам міст.

Загальна довжина становить 520 метрів, а ширина – 9,5 метрів. Висота конструкції всього 13 метрів. На сьогодні він суворо пішохідний, заїхати сюди можуть тільки автомобілі спеціальних служб.

З мостом пов’язані і три вежі, які були побудовані в різний час. Зі східного боку – це Староміська вежа (до речі, з неї відкривається чудовий краєвид на сам Карлів міст, я піднімався на неї у свій день народження). А із західного – дві Малостранські мостові вежі.

Невід’ємною частиною можна назвати і скульптури. Їх 30 і всі вони неймовірно красиві. Більшість із них будували в період бароко найкращі майстри того часу, зокрема Матіаш Бран, Ян Брокоф та інші. Одна з найвідоміших – це скульптури чеського святого Яна Непомучкого, тіло якого, після тортур, було скинуто з мосту в цьому самому місці.

Скульптури в той час будували з недовговічних матеріалів, зокрема пісковика. Тому більшість було замінено копіями, виготовленими в період між 1683 і 1714 роками, а оригінали нині виставлені в Національному музеї.

Мої враження

Так, Карлів міст – місце дуже знакове. Мені було дуже цікаво на нього подивитися. І звісно, ми тут були. При цьому одразу хочу наголосити на головному недоліку: туристів тут так багато, немов тарганів у гуртожитку. Особливо в денний час тут складно пройти, щоб не обтертися ще об сотню людей. Зробити прийнятне фото або вивчити скульптуру дуже складно.

Звісно ж, для цього є хороший спосіб. Сюди потрібно приходити рано вранці. Дуже рано, бажано до сходу сонця, коли тільки почало світлішати. Тоді людей тут немає і ви зможете по справжньому насолодитися місцем.

Звичайно, варто приділити час статуям. І обов’язково забратися на одну з веж для того, щоб побачити міст згори.

На мосту багато різної смакоти продають, проте ціни на все необґрунтовано високі: за два кроки від мосту ціни падають удвічі, а в хорошій кондитерській і того дешевше. Тут-же й сувенірна продукція: магніти, листівки та інші дрібниці, які люди люблять привозити з мандрівок. Брати їх тут теж не варто, а краще ознайомитися з моїми порадами про те, що привезти з Праги в подарунок як сувеніри і де це краще купити.

Туристична інформація

Доступ на Карлів міст відкритий цілодобово, а його відвідування безкоштовне.

Дістатися до Карлового мосту зі східного боку празьким громадським транспортом найпростіше. Для цього скористайтеся трамваєм 2, 11, 14, 17, 18 або 93 і вийдіть на зупинці  Karlovy lázně (Карлові лазні). Від зупинки до мосту – 230 метрів.

Автобус 194 зупиняється за 300 метрів, зупинка – Staroměstská (Староміська). Звідси потрібно пройти трохи більше – 300 метрів.

На метро вам потрібно доїхати до станції Староміська на лінії А.

Якщо вам потрібно доїхати правим берегом до західних веж, то тут доведеться пройти більшу відстань пішки – від 400 до 500 метрів.

На трамваї 7, 12, 15, 20, 22, 23, 97 або автобусі 192 доїдете до зупинки Malostranské náměstí (Малостранська площа).

Карлів міст на карті Праги: