Музей грошей НБУ

У Національному Банку України є музей грошей. Він нібито є, але його нібито й немає. Про нього мало хто знає (таке відчуття, що і працівники не завжди підозрюють про його існування), а для відвідин раніше потрібно було записуватися за місяць заздалегідь, надсилати паспортні дані, а екскурсії, хоч і безоплатні, проводилися тільки для груп. Просто зайти з вулиці й подивитися було не можна.

Коли я їхав на засідання Верховної Ради України в березні 2015 року, вирішив використати ті два дні по максимуму. І тому придумував, щоб ще відвідати. Поїхав у Межигір’я, а слідом вирушив у цей самий музей грошей НБУ.

До речі, зараз потрапити до нього стало простіше. Тепер записатися на екскурсію можна й одній людині на певні дні. Паспортні дані і все подібне – перевірка збереглася. Але хоч простіше стало. Тоді, як я вже казав, потрібно було дуже заздалегідь писати письмові заяви.

Тому я не можу прямо в статті не подякувати пресслужбі НБУ, яка отримала мені дозвіл на особисте відвідування всього за один день.

Монети і банкноти мене приваблюють давно, а вже після відвідування музею грошей у Вільнюсі, за що мені подякувало керівництво національного банку Литви, подібні заклади стали для мене просто ідеєю-фікс. НБУ, звісно, навряд чи буде мене нагороджувати за репортаж, тим паче із запізненням на цілий рік, але моя мета – поділитися враженнями з вами, мої улюблені читачі!

На фото, яке так полюбилося підписникам мого нещодавно створеного інстаграму – приблизно половина від усієї експозиції. Звісно, це не так багато, проте трапляються дуже цікаві екземпляри, особливо це стосується сучасних ювілейних монет.

Але починається все з давніх часів. Часів, коли як гроші використовували мушлі, пшеницю, перли тощо.

І хоча всього тут потроху, але трапляються цікаві екземпляри, які можна довго і з цікавістю роздивлятися.

А є й цікаві штучки, про які я раніше й гадки не мав. Наприклад – Шраубталер. Ось вони, на фото нижче:

Я спочатку думав, що це теж такі гроші (от не поспішайте дивуватися, Придністров’я, приміром, нещодавно викарбувало першу партію монет із композитних матеріалів).

Але все виявилося набагато цікавішим. Шраубталер – це складова частина талера, медалі або навіть монет, які карбувалися порожнистими всередині, а внутрішні стінки гуртів мали нарізку. У результаті всередині монети утворювався порожнистий простір – секрет, куди і клали гравюру або намальоване зображення.

А ось – дукач. Це – традиційна деталь українського жіночого костюма. Бралася велика, медалеподібна монета (на фото – Російської Імперії) і прикрашалася металевим бантом із камінням.

Більш-менш повна колекція починається з початку 20 століття.

Марки на фото – поштові, номіналом у 2, 3, 10, 15 і 20 копійок, хоча серія мала в наявності й інші номінали. Вони були випущені до трьохсотріччя династії Романових 1913 року і є єдиною серією пам’ятних марок Російської Імперії.

Звісно ж присутні перші купюри УНР та Української держави Скоропадського.

Багато цікавого і часів першої незалежності України, і часів перебування у складі СРСР. Це вже набагато ближче до нашої з вами епохи.

Ювілейні та колекційні монети СРСР. Деякі з них уже знайомі моїм читачам.

Ну і звісно ж – нові монети та банкноти сучасної вже України. Наприклад – ось ці 50 гривень до двадцятиріччя НБУ. На той момент купюра в обіг ще не вийшла, чи то тільки з’явилася. Бачив одного разу в магазині, але продавщиця забрала її собі. Зараз зустріти її складно.

Якраз сучасні колекційні монети є тут, на мій погляд, найцікавішими експонатами.

Ось, скажімо, набір, присвячений річниці Євромайдану.

Наймиліша монета “Материнство” номіналом у 5 гривень. На одному боці зображено дитячий візочок, а на іншому – матір, яка обіймає немовля.

Ну, і зовсім уже мі-мі-мі – це колекція дитячих знаків зодіаку. Просто неможливо дивитися без розчулення =) Ось, вам, наприклад – “Телятко” (переклад – телятко).

Монети, присвячені визволенню України від німецько-фашистських загарбників та річниці закінчення Другої світової війни. 2014 рік.

Не знаю, чому, але кожну монету хочеться покрутити в руках, розглянути деталі. Немов витвори мистецтва.

Хоча, варто зазначити, що тут зібрані не всі монети. У всякому разі, я не знайшов однієї з тих ювілейних, що дарували мені працівники банку давним-давно – 4 гривні, річниця трагедії на Чорнобильській АЕС. Може неуважно дивився?

Принесли мені й колекцію гривень із підписами всіх голів НБУ. Взагалі, мені дуже подобається дизайн гривні, він дуже красивий. Але ностальгія підштовхує до думки, що стримані найперші гривні мені більше симпатичні.

Але, Україна прагне до Європи. Тому можна знайти і банкноти Єврозони з автографами.

—

Напевно, репортаж вийшов вельми зім’ятим. Таке часто трапляється, коли пишеш статтю не за свіжими спогадами, а через майже рік. Однак життя непередбачуване й іноді так от трапляється.

Я виношу свою подяку пресслужбі НБУ за організацію екскурсії та дозвіл на проведення фотозйомки у зручний для мене час.

Туристична інформація

Як я вже згадував на початку статті, потрапити до музею можна, до того ж це справа досить клопітка. Зараз процедуру спрощено.

Отже, якщо ви хочете відвідати музей грошей у Києві, вам потрібно попередньо записатися. Деталі про те, як зареєструватися одній людині або групі, а також дати, доступні для екскурсії можна знайти на офіційному сайті.

Екскурсія триває 45 хвилин і проводиться безкоштовно. Для входу до приміщення при собі потрібно мати посвідчення особи (паспорт, свідоцтво про народження або студентський квиток).

Музей розташований у будівлі НБУ за адресою вул. Інститутська 9, під’їзд №12.

Віртуальна екскурсія

Крім того, варто відзначити можливість розглянути експозицію просто не виходячи з дому. Для цього є віртуальний 3D тур.

Від себе додам, що музей цікавий і для людей, які цікавляться нумізматикою чи боністикою відвідати його просто необхідно!