Київський музей авіації: опис, фото та корисна інформація

У Києві, неподалік від аеропорту Жуляни розташовується місце, в якому однозначно сподобається і хлопчикам, і дівчаткам. Місце, де просто необхідно побувати. Сьогодні я покажу його вам. Це – державний музей авіації.

На сьогодні він є не тільки найкращим авіамузеєм України, а й найбільшим технічним музеєм країни. На площі понад 20 гектарів розташовані десятки експонатів: вертольоти, винищувачі, бомбардувальники, ракетоносці, крилаті ракети, навчальні та пасажирські літаки. Деякі з них становлять цінність як музейний експонат, але й мають цікаву історію.

Почнемо з пасажирської авіації. Багато з цих літальних апаратів вам можуть бути знайомі – свого часу на них трималася авіація СРСР.

Перед вами – турбореактивний пасажирський літак ТУ134А-3. По суті – модифікація ТУ-134, серійний випуск якої виготовляли в Харкові з 1975 до 1980 року. На ній уперше серед вітчизняних літаків з’явилися вже ухвалені на той час світовою авіацією системи: двигун із реверсом тяги, допоміжна силова установка для вентиляції салону і централізоване заправлення борту. Варіант ТУ134А-3 відрізнявся двигуном Д-30 третьої серії.

Поруч – ТУ-154. Середньомагістральний пасажирський літак із трьома двигунами. Є наймасовішим радянським пасажирським літаком. Його варіації та модифікації вироблялися з 1968 по 2013 рік. Всього було вироблено 1026 одиниць. І хоча літак морально застарів, його, як і раніше, експлуатують багато авіакомпаній Росії та Казахстану. Кілька бортів залишилося на експлуатації в Північній Кореї (єдина авіакомпанія Air Koryo, що здійснює рейси в КНДР, користується радянськими та українськими літальними апаратами), Білорусі, Китаї, Азербайджані, Таджикистані та Киргизії.

На сьогодні в багатьох країнах діє заборона на експлуатацію цих літаків як таких, що не відповідають сучасним стандартам.

Цей конкретний екземпляр латав з 1972 по 1976 рік і був списаний після відпрацювання призначеного ресурсу. А ось припинили його активну експлуатацію ще 1973 року, оскільки роком раніше він отримував пошкодження внаслідок грубої посадки в Сімферополі і ламався під час експлуатації у Внуково.

ІЛ-62 це перший реактивний, пасажирський, міжконтинентальний літак виробництва СРСР. Вироблявся серійно з 1966 по 1995 рік, а експлуатувався як Аерофлотом, так і закордоном (насамперед – Кубою).

Крім того, літаки цього типу використовувалися як “Борт номер 1” для лідерів Росії, України, СРСР і Північної Кореї.

Багатоцільовий вертоліт Мі-8Т/П – модифікація МІ-8, який став наймасовішим у світі дводвигуновим вертольотом (більше ніж 12 000 екземплярів з модифікаціями).

Чехословацький навчально-бойовий літак L-39C Альбатрос. З самого моменту свого створення і до теперішнього часу є основним навчально-тренувальним літакам більш ніж у 30 країнах світу (хоча вже й не виробляється з 1999 року).

Варто зауважити, що це – єдиний літак іноземної розробки, що перебуває на озброєнні ВПС України.

Протичовновий гідролітак Бе-6 (КЛ). На його озброєнні були 5 гармат і бомби (як звичайні, так і глибинні міни) вагою до 3 тонн.

По суті – літаючий човен, здатний нести міни і скидати їх на глибину або вражати морські цілі. Міг вести польоти вночі, вивантажувати десант до 40 осіб, встановлювати мінні загородження.

Перший політ літаки цього типу здійснили 1949 року. Зі 123 побудованих до нашого часу збереглося всього три екземпляри. Цей ніс службу в 318 ОМПЛАП ВПС Чорноморського флоту СРСР, а потім його встановили, як пам’ятник, у селищі під Євпаторією. Однак у 2009 році його зняли і відреставрувавши перевезли до київського музею авіації.

Поруч знаходиться (але немає на фото) його подальша версія – Бе-12, які в різних модифікаціях і сьогодні перебувають на озброєнні військово-морських сил України та Росії.

Ну, тепер трохи цікавіші експонати. Ось, наприклад – Ту-22М-0.   Це вже надзвуковий ракетоносець-бомбардувальник. Він став залякуванням для країн НАТО за часів “Холодної війни”. На швидкості до 1800 км\год він міг підходити максимально близько до зони ураження ворожої ПРО, після чого випускати надзвукову крилату ракету Х-22 “Буря”, здатну нести ядерний заряд удвічі більший за заряд, що вразив Хіросіму.

Першу модель було випущено всього 10 екземплярів, а на сьогодні у світі є всього два таких літаки, один – у Києві, інший – у музеї авіації під Москвою в Моніно.

А це – справжня гордість морської авіації СРСР – дальній протичовновий літак Ту-142МЗ, чиє основне завданням було виявлення і знищення підводних човнів з ядерними ракетами на просторах світового океану.

У музеї представлена найдосконаліша варіація, яка здійснила перший політ 1985 року.

Літак дальнього радіолокаційного виявлення та управління АН-10 проєктувався як заміна ТУ-126. Створювався для виявлення, супроводу повітряних, підводних і наземних цілей. Після створення 3 зразків проєкт було закрито. Два з трьох зразків льотні, один з них – у музеї, а інший – на аеродромі ОКБ Антонов.

Транспортний літак АН-26 авіакомпанії UHURU AIRLINES, який у січні 2012 року став частиною експозиції Державного музею авіації Національного авіаційного університету України в Жулянах

А це теж АН-26, але в гарному стані та пофарбований. Адже на сьогодні – це найпоширеніший транспортний літак. Створений 1968 року, він і досі експлуатується більш ніж у 27 країнах світу.

Ось у такому стані є АН-2. Насправді, присутні ще екземпляри у відмінному стані, але цей мене розчулив =)

Літак рекордсмен за тривалістю випуску – його виробляли понад 52 роки Це той самий знаменитий “Кукурузник”. Він примудряється досі використовуватися в різних країнах світу.

Приміром, на озброєнні станом на 2012 рік – майже у двох десятків країн, а в цивільній авіації Росії використовується близько 1500 одиниць донині.

У різних модифікаціях він присутній навіть у ВПС країн НАТО (Албанії, Литви, Литви, Румунії тощо).

ЯК-40 – представник реактивних пасажирських лайнерів, створений наприкінці 60-х роком. З вироблених 1011 літаків частина досі експлуатується в низці країн. Понад сто літаків літає у складі Російських авіакомпаній.

Банальний ІЛ-14г підкупив мене своєю лівреєю з пінгвіном. Дуже сподобалася. Оновити-б тут фарбу і буде дуже класно виглядати! Використовувався полярною авіацією.

А цей невеликий літальний апарат – Су-15тм, винищувач ППО. Він здатний виявити ціль, що летить, за 70 кілометрів, наздогнати зі швидкістю понад 2200 км\год і знищити на відстані 24 кілометрів. Саме цей винищувач був застосований у жахливій трагедії, коли радянські війська збили пасажирський літак над Сахаліном, який випадково увійшов у повітряний простір СРСР.

Крім того, на території музею є низка техніки, яку використовують для обслуговування злітно-посадкової смуги та літаків.

Тут є аеродромний пожежний автомобіль, вітрова машина, установка перевірки гідросистем і багато іншого.

Су-24 – фронтовий бомбардувальник, який був, є і залишається єдиним у світі надзвуковим фронтовим бомбардувальником, здатним вражати цілі за будь-яких погодних умов.

Він продовжує експлуатуватися низкою країн і активно застосовуватися у військових діях (приміром – громадянська війна в Сирії та збройний конфлікт на сході України).

Примірник у музеї – один із перших СУ-24.

Ударний вертоліт Мі-24А. Він має потужну броню і відмінне озброєння. На сьогодні ці гелікоптери експлуатують десятки держав світу, зокрема й країни – члени НАТО.

Сказати по правді – це лише десята частина, а може і менше всіх експонатів музею. Він обов’язковий для відвідування і тому я настійно раджу приділити йому час!

Тут є і по-справжньому унікальні експонати. Наприклад – “Виріб 181”. Це експериментальний літак, який почав випробування, але через розвал СРСР проект закрили, і він не встиг навіть піднятися в повітря. Як поведе себе в повітрі цей апарат з арковими крилами – невідомо.

Час роботи

Музей працює з середи до неділі. Понеділок і вівторок тут вихідний.

• з 1 квітня – по 30 жовтня: 10.00-19.00
• з 1 листопада по 31 березня: 10.00-17.00

Як дістатися

Громадським транспортом

На метро дістаньтеся до будь-якої з цих станцій: Харківська, Позняки, Осокорки, Славутич, Деміївська. Після сідайте на маршрутне таксі №220 у бік Жулян і їдете до зупинки “Вулиця Медова” (кінцева).

На автомобілі

Задайте в навігаторі такі координати: 50.40722,30.45944

Від аеропорту Жуляни

Можна пройти близько кілометра пішки у напрямку до VIP-терміналу за вказівниками і далі прямо вулицею Медовою.

Вартість квитка

За вхід із дорослого просять 50 гривень, студенти і пенсіонери платять по 25, а школярі – 20 гривень.

Крім того, за вхід до салону або кабіни різних літаків потрібно доплатити (від 5 до 10 гривень у кожному).

Також вимагають платити за фото- і відеозйомку.