Бухтівецький і Крапельковий водоспади

Одним із місць в Івано-Франківській області, що найбільше запам’яталося мені, стали Бухтівецький і Крапельковий водоспади. Я відвідав їх, тільки-но вперше приїхавши на Прикарпаття, і відтоді не тільки сам безліч разів їздив туди, а й возив туди всіх друзів, які просили їм показати щось цікаве.

Сьогодні я хочу вам показати, якими я побачив їх і розповісти основну туристичну інформацію для тих, хто хоче їх відвідати.

Я дуже люблю водоспади. Це моя пристрасть. Можливо причиною тому стало те, що я народився в рівнинній місцевості й ніколи їх не бачив до того, як почав активно подорожувати на власному авто. Навіть примудрився знайти невеличкий водоспад біля міста Вільнянськ на Запоріжжі, проте він рукотворний і дуже маленький.

Перший візит (березень 2023)

На початку 2023 року мої друзі витягли мене до Івано-Франківська, щоб допомогти мені розвіятися від поганих думок і подій. Я ж одразу попросив: хочу подивитися побільше водоспадів. І за кілька днів після мого приїзду ми вирушили сюди.

Рання весна і вогкість на вулиці не могли нам завадити, благо ми були на авто. Виїхавши з Івано-Франківська, де жили в районі Пасічної, ми вирушили в бік Надвірної. Традиційно дорогою заїхали до супермаркету АТБ і закупилися в дорогу фруктами та кавою.

Далі гарною дорогою дісталися до села Пасічна (Так, ось такий збіг) і раптово навігатор попросив звернути з дороги. Для України, це, втім – норма. Тут до багатьох визначних пам’яток відсутня хороша дорога.

Абсолютно розбитою місцевістю ми продовжили наш шлях. Бідний VW Golf не розумів, за що його так карають і чому замість сімейної поїздки німецьким автобаном його змушують везти трьох роздовбаїв посипаною гострим камінням ґрунтовою дорогою з величезним ухилом.

Проїжджаючи село Соколовиця вирішили зробити привал і відвідати найближчі кущики. Дорогою виявили кілька пороків тієї самої річки Бухтівець, недалеко від місця, де вона впадає в Бистрицю Надвірнянську.

Влаштували коротку фотосесію і рушили далі. Час від часу музику в колонках перекрикував мій мат, коли вкотре каміння вдаряло днище автомобіля. Усе-таки Україна абсолютно підготовлена для цивілізованого туризму.

Кінцева станція – село Букове. Тут залишили машину і підійшли до спуску.

Так, під’їзд розташований на верхньому ярусі. Відповідно, щоб потрапити до підніжжя водоспаду, потрібно було спуститися дуже крутим схилом. Десь униз вели сходи з поручнями, але до моменту нашого приїзду частину поручнів було зламано, а сходи обривалися на півдороги. Спускалися повільно, оскільки в компанії була людина, яка боялася висоти.

І ось, через кілька хвилин нашому погляду відкрився водоспад. Тоді це був найбільший, який я коли-небудь бачив.

Спроба дійти до другого водоспаду закінчилася невдачею – нога зісковзнула в крижану воду і взуття миттєво стало мокрим наскрізь. Плюнувши на все, я зробив кілька кроків по холодній воді, що сковує холодом, глянув на Крапельний водоспад здалеку (тоді він мене не вразив, як вдруге) і пішов назад вгору по схилу до машини. Благо, там було запасне взуття і шкарпетки, що тоді явно врятувало моє здоров’я.

Повернувшись вниз до дівчаток, я довго не міг насолодитися емоціями від перебування тут. Подекуди під ногами ще лежав сніг. Я стояв біля підніжжя водоспаду. І ця вода, протікаючи повз мене, нібито змивала весь той біль, що накопичився в мені…

Через хвилин 15 вирішили підніматися назад, на верх. Я не втримався і побіг дивитися на водоспад зверху. Звідти видно який він потужний і високий, але враження не таке класне, як коли дивитеся на нього знизу.

Пройшовся вгору за течією, але потім плюнув на ідею дійти до Бухтівця Верхнього, хоча й залишалося лише метрів 15. Я щиро втомився, надворі темніло та холоднішало. Пора було рухатися назад у місто.

Другий візит (липень 2023)

Моя знайома з дітьми, рятуючись від війни, виїхала із зони бойових дій. Вони оселилися в Івано-Франківській області, і коли ми з ними одночасно опинилися в місті, я не міг не влаштувати їм екскурсію кількома класними місцями. Зокрема й Бухтівецьким водоспадом.

Цього разу надворі було значно тепліше. Це додавало приємних відчуттів до візиту. Адже від спеки ви могли спуститися до водоспаду, у блаженну прохолоду. І навіть постояти під ним або скупатися, якщо взяли з собою рушники та купальний одяг.

Цього разу, підганяний її допитливою і непосидючою донькою, я таки дійшов до Крапельного водоспаду і відкрив його для себе повноцінно. Чудове місце для фото і медитації.

Місцева дітвора, яка зустрілася нам на підйомі, своєю чергою, розповіла, що в селі є і недоброзичливці, які ріжуть колеса на автомобілях туристам, якщо ті не дають їм грошей. Сам із цим не стикався, але й виключати подібну поведінку не можу.

Третій візит (серпень 2023 року)

Останній у цьому насиченому році візит був із моєю дівчиною. Я забрав її із Запоріжжя, після того як за 50 метрів від неї розірвалося два снаряди, знищивши готель.

Після її роботи ми часто їздили кудись, поки ще було світло влітку. Так відвідали і ці водоспади.

Раптово – сходи і перила хтось виразно спробував полагодити. Вони стали менш небезпечними і тепер можна спускатися з меншими зусиллями. Як я розумію – це робить хтось із місцевих жителів, за що йому величезна подяка.

Туристична інформація

Висота водоспаду Бухтівець близько 8 метрів. Він аж ніяк не найвищий чи найпотужніший в околицях, але вельми вражаючий, особливо у весняний та осінній періоди. Крім того, взимку Крапельний водоспад може замерзати, що теж має казковий вигляд.

Подивившись його, не поспішайте йти. Зовсім неподалік, за 50 метрів за заростями дерев розташовується ще один водоспад, не менш чудовий – Крапельний. Так він називається тому, що на відміну від свого побратима утворюється тоненьким струмочком і падає з висоти не потоком, а краплями. Висота – близько 12 метрів.

Щоб підійти до Крапельного водоспаду вам слід перейти на протилежний берег річки Бухтівець. Її ширина в цьому місці становить близько 4 метрів, але глибина – максимум по щиколотку.

Відвідувачі час від часу викладають перехід із каміння. Але вони слизькі й дуже незручно на них балансувати. У посушливу погоду зробити це набагато простіше, а от навесні або після дощу – складніше.

Якщо у вас якісне непромокальне похідне взуття – ви можете сміливо перейти просто по воді. Влітку я так робив і просто в шльопанцях, але вода в гірській річці навіть при +35 залишалася крижаною, і вже наступного дня я пошкодував про це.

Як дістатися до Бухтівецького водоспаду

На автомобілі

Від села Пасічна чекає досконале бездоріжжя. Ба більше, маршрут усіяний гострим камінням і вкрай неприємний. Їхати ним доводиться зі швидкістю близько 10 км/год.

Якщо ви дуже бережете своє авто – можете залишити його на виїзді з села і пройти решту шляху пішки.

Якщо ж ви ставитеся до нього як і я – як до засобу пересування і не непритомнієте від зайвої подряпини – можете спробувати проїхати безпосередньо до спуску. Golf Variant легко впорався, будучи повністю завантаженим пасажирами, але днищем кілька разів все-таки чесав каміння.

Громадським транспортом

Спершу потрібно дістатися до міста Надвірне Івано-Франківської області. Зробити це можна автобусом з Івано-Франківська або поїздом.

Потім ви можете скористатися послугами рейсового автобуса Надвірна – Пасічна або зловити попутку. Потім – пішки вже з села.

Інші варіанти

Для любителів одноденних піших і велосипедних походів рекомендую розглянути варіант із пішим маршрутом від Бухтівецького водоспаду до Манявського в один бік або кільцевий.