Невицький замок – руїни одного з найстаріших замків Закарпаття

Невицький замок у Закарпатській області України – один із тисяч замків Європи, який перебуває на межі руйнування. Він приваблює туристів, охочих подивитися на залишки колишньої могутності і насолодитися чудовими краєвидами, які відкриваються з нього!

Їхати сюди з Ужгорода зовсім недалеко, дістатися можна прямо з автовокзалу за 10-15 хвилин і потім піднятися пішки до самого замку чудовим лісом. Ми були одними з тих, хто не зумів відмовити собі під час свого Празько – закарпатського тріпа у відвідуванні цього замку, і зараз розповім, як це було, а також про сам замок, його історію, покажу фото й розповім, як сюди найкраще дістатися самостійно!

Історія замку

Згідно з наявною інформацією, цей замок побудували на місці дерев’яного укріплення в 13 столітті. Точна дата побудови не відома, але вже 1241 року він зазнав нападу орд монголо-татар, унаслідок чого його було зруйновано.

У другій половині 14 століття замок було відновлено, тоді ж круглу вежу – вежу донжон – замінили на чотирикутну, що складається з трьох ярусів.

Замок регулярно вдосконалювали, особливо з розвитком вогнепальної зброї, завдяки чому він постійно перебудовувався і змінював свої обриси. Остаточного вигляду він набув лише в 16 столітті.

Історія замку як фортифікаційної споруди добігла кінця 1644 року, коли його захопив і зруйнував Дьйордь Ракоці, трансільванський воєвода.

Спроби збереження або реставрації замку робилися 1923 року чеською владою, потім 1968-го – радянською. Однак жодна з робіт так і не довела замок до пристойного вигляду, а скоріше лише відтермінувала його повне руйнування.

У 1879 році поруч був побудований “Парк Вагнера”, в якому розміщується фонтан із природним тиском води. Він працює донедавна, але тепер зруйнований.

Неподалік за радянських часів з’явився санаторій. Це був міжнародний молодіжний табір “Супутник” (пізніше – “Верховина”). Колись це була місцини багатьох радянських школярів, хай і не така відома, як Артек.

Нині база занепала і зруйнована, на її місці почали будувати щось на кшталт готелю чи санаторію. Триває будівництво, добудовують поверхи тощо. Дитяче містечко з житловими будиночками було повністю демонтоване.

Мої враження

Вирушаючи в замок, я прекрасно розумів, куди їду. Від нього залишилися руїни, а тому багато чого ми не чекали. Радше просто хотілося доторкнутися до історичного місця, доки воно остаточно не зникло (що може статися в найближчі 50 – 70 років, а то й раніше).

Перше, що тут впадає в око – це природа. До замку можна йти асфальтованою дорогою для автомобілів, яка веде до санаторію, або дертися вгору по схилах. Ми обрали другий варіант і нітрохи про це не пошкодували.

Пробираючись, бачили невеличкий гірський струмочок, красиві дерева, стільки насиченої зелені… Загалом, незважаючи на те, що підйом доволі крутий, ми залізли нагору, не відчувши жодної краплі втоми.

Сам Невицький замок дійсно на межі. Попри те, що за інформацією, тут проводили реставраційні роботи вже за наших часів (завершилися 2015 року), ознак того, що хоч щось покращилося, немає.

Аварійний стан цього місця давно минув. Залишилися справді самі руїни. Однак полазити по них, якщо ви любитель подібних місць, цілком цікаво.

Багато частин замку заросли амброзією та іншим бур’яном. Скрізь багато сміття. Дуже шкода, що ним не займаються.

Стіни наочно демонструють колишню міць замку. Тут виходять непогані фотографії.

Забрався на стіни, з них відкривається взагалі чарівний вид на околиці. Я вже не кажу про те, що сидячи на стінах, можна влаштувати чудовий пікнік. Хоча, панорама у Заліщиках була більш заворожуюча.

Вежа закрита для доступу. У неї на верху, за радянської влади, було організовано оглядовий майданчик, однак відтоді ним ніхто не опікувався, і він весь час обвалюється.

Шматки колод і дощок можуть посипатися на голову відвідувачам, а тому вхід замурований і забратися можна лише через вікно, розташоване на висоті близько 2.5 метрів.

Всередині нічого цікавого немає, а тому повторювати мій залаз всередину не рекомендую. Зсередини вигляд не сильно відрізняється від того, що зовні.

При всьому цьому – місце має свою особливу енергетику. Тут дуже мало відвідувачів, можна просто приїхати на пікнік, навіть не велосипеді.

Не можу назвати пам’ятку важливою, а тому скажу так: якщо ви проїжджатимете повз неї авто чи велосипедом і матимете зайвий час – навідайтеся. Якщо будете в Ужгороді і знайдете вільні 4 – 5 годинки на дорогу, підйом та огляд – теж не пошкодуєте, вирушайте до Невицького замку!

Як дістатися

Невицький замок розташований у Закарпатській області, до Ужгорода близько 12 кілометрів. Дістатися можна як громадським транспортом, так і автомобілем.

Автівкою

Доїхати власним авто з Ужгорода найпростіше трасою Н13 Львів – Самбір – Ужгород у бік села Невицьке. Практично проїхавши село, біля магазину АВС “Арніка”, поверніть праворуч. Цією дорогою їдьте прямо через річку Уж, а на роздоріжжі, біля готелю Камелот – праворуч і в гори.

На крутому повороті тримайтеся асфальтованої дороги. Так ви доберетеся до санаторію з дерев’яними будинками. Припаркуйте там машину і пройдіть далі ще близько 100 метрів доріжкою. Замок на цій дорозі видно погано, бо руїни будуть приховані від вас кронами дерев.

Координати замку для навігатора:  48.680948, 22.409441.

Стан дороги дуже поганий, будьте готові до цього.

На громадському транспорті

На автовокзалі Ужгорода придбайте квиток на будь-який автобус через Невицьке. Будьте пильні, місця там не позначені і діє принцип “хто перший зайняв”.

Попросіть водія зупинити перед одразу після залізничного переїзду. Можете відстежувати це самостійно. Ви проїдете Невицьке і потім перетнете залізничний переїзд, попередньо повернувши на розвилці ліворуч.

Крім того, ви можете доїхати сюди електричкою до станції станція Невицьке-Підзамок.

Повернувшись на кілька кроків назад і перейшовши назад дорогу, ви побачите підвісний міст через річку, який вам потрібно перейти і далі йти прямо.

Пройшовши готель “Камелот”, у вас буде два шляхи: йти автомобільною дорогою трохи більше ніж 1,5 кілометра, або скоротити шлях, взявши найближчою до вас і зручною, на ваш погляд, стежкою праворуч і видершись на крутий схил серед дерев. Зробити це за наявності зручного взуття не складе труднощів.

Туристична інформація

Вхід на руїни відкритий і сюди можна потрапити цілодобово. Вхідна плата відсутня.

При собі потрібно мати достатню кількість води та їжі, оскільки купити поблизу ніде. Не зайвим буде захопити засіб від комарів у літню пору, вони тут лютують.

На огляд руїн достатньо 40 хвилин – 1 години. При цьому слід дотримуватися максимальної обережності, оскільки стан залишає бажати кращого, а ніяких страховок і огорож немає.

Назад виїхати можна з того ж місця, зупинивши автобус або за допомогою автостопу.