Краків для непосид. День шостий

І знову ранок починається для мене рано. Прокидаюся годині о 5, йду в душ, вмиваюся, повертаюся… І знову засинаю.

Через кілька годин ледве розплющую очі. Що поробиш – втома від постійної спеки і, хоч би що, переїздів електричками і кордонів дає про себе знати. Знову топаю вмиватися і приймати душ, щоб хоч трохи підбадьоритися. Після, намагаючись особливо нікого не будити в кімнаті, починаю збирати речі.

Рушник у Deco Hostel видають під заставу в 10 злотих, тож спускаюся на ресепшн і здаю його, отримую гроші назад. Піднімаюся в номер, одягаю рюкзак і збираюся їхати на вокзал. Як раптом розумію, що після вчорашнього дощу на вулиці цілком може бути холодно! У хостелі є внутрішній двір, куди я спускаюся, щоб перевірити. Чи буде нормально в шортах і футболці.

Читати далі

Краків для непосид. День третій. Митниця і зустрічі

Потяг Київ – Львів прибуває в “місто львів” рано вранці. Дивна провідниця, яка по 10 разів забувала щось подивитися в моєму квитку. Але це її справа. А я в передчутті того, що через кілька годин знову опинюся закордоном. Пригоди тривають!

Ще занадто рано для того, щоб працювала більшість привокзальних магазинів та обмінних пунктів, тому питання – де міняти гривні на злоті відпало саме собою. У Львові я цього зробити не зміг – вирішив поїхати на кордон раніше, “про всяк випадок”. Як виявилося – не дарма!

Отже, запаси провіанту поповнити не вдалося, зате в аптеці знайшов нарешті чудову річ – “маркер” із зеленкою для своєї аптечки туриста. Незамінна річ не тільки в походах – поїздках, а й навіть удома, бо якщо я мажу зеленкою одну крапку, то потім увесь у її розчині, а заодно й уся ванна кімната. Думаю, потрібно такий-же придбати йодний, але в тій аптеці його не було. Зате були вітамін C, які мені ще дуже знадобляться через ніч.

Читати далі