Синайська пустеля як альтернативна реальність

Синайська пустеля. Так називають ту частину Сахари, яка розташовується на півострові Синай і належить здебільшого Єгипту.

Моє знайомство з цією територією вперше відбулося 2018 року, коли я прилетів до Єгипту поплавати в морі взимку за звичайним пакетним туром і вирішив вирушити до знаменитого монастиря святої Катерини.

Оскільки монастир розташований у центральній частині півострова, у горах, а Шарм ель Шейх на південному узбережжі, то на мене чекала довга дорога через пустелю на старенькому, традиційному на Близькому Сході мікроавтобусі тойота.

Потрібно сказати, що я ні краплі не пошкодував. Навіть із вікна бусика навколишні краєвиди вражають своєю красою.

Ці землі освоїли і заселили ще стародавні єгиптяни. Потім ця територія контролювалася Османською імперією, а 1906 року перейшла у володіння Великої Британії як частина Єгипту.

У 1948 році, після вторгнення Єгипетської армії в Ізраїль, почався планомірний перехід території то до Ізраїлю, то до Єгипту. Іноді (під час Суецької кризи) цю місцевість контролювали Франція і Велика Британія.

У 1979 році, після підписання мирного договору між Ізраїлем і Єгиптом, почався поступовий перехід контролю від перших до других. Більшу частину ізраїльських баз і поселень розібрали, а решта перейшла до Єгипту (наприклад – Офіра, яка тепер і називається Шармом). У 1982 році Ізраїль остаточно покинув Синай і передав ці землі під контроль Єгипту.

Це дуже суворий край. Те, що для нас – атракціон, для місцевих жителів звичайний пейзаж. І в ньому немає води, їжі. Тільки сонце цілий день.

На півострові не так вже й багато доріг. Причому, частина з них побудовані ізраїльтянами. Тож, асфальту тут у деяких місцях уже майже 50 років, проте він зберігся досить добре, клімат дозволяє.

Зараз подорожувати тут не так просто, як раніше. У центральній і північній частині півострова ховаються озброєні терористи, які скоюють напади, зокрема й на туристичний транспорт. З цієї причини зараз і не на весь транспорт продають квитки гостям країни. Наприклад, на автобус із Таби до Каїра, який рухається через центральну частину, квитки можна купити тільки хитрістю, попросивши місцевого жителя.

З іншого боку, Єгипет трохи більше ніж повністю заповнений туристами, які, наслухавшись розповідей готельних гідів, деколи бояться зайвий раз визирнути за межі готелю, я вже не кажу про те, щоб вирушити їздити півостровом, а тому, їх це не сильно розчаровує.

Але при всьому при цьому тут неймовірно красиво. Пейзажі іноді просто-таки космічні. Дивлячись на ці гори, мільйони тонн піску найрізноманітнішого кольору навколо, мимоволі замислюєшся про тлінність людського буття. Ми немов смітинка в цьому царстві нескінченних пісків.

Пустеля виявляється не такою вже й пустельною. Подекуди видно поселення бедуїнів. Іноді зустрічаються групи туристів, яких розважають катанням на квадроциклах або верблюдах. Але й вони не можуть зазирнути так далеко, відійшовши від второваних стежок.

Місця тут дуже спекотні. Влітку температура легко перевищує 41º вдень. Але якщо з’їздити в гори, то можна навіть застати сніг. Ми примудрилися потрапити під дощ і дрібний сніг, що однак не зіпсувало нам вражень від поїздки.

Природно, як і скрізь, щоб детально вивчити цю місцевість, ідеальним варіантом буде взяти автомобіль на прокат і вирушити в самостійне підкорення пустелі. Думаю, в недалекому майбутньому це буде можливо, хоча хто його знає.

Поки що доводиться звертатися за послугами місцевих водіїв і перевізників. Але і тут є плюс: вас не турбує рух транспорту і можна повноцінно приклеїтися носом до скла і розглядати красу, що пропливає за вікном, зрідка просячи зупинитися, щоб вийти і погуляти околицями.

В автобусі з нами нудьгує поліцейський. У його обов’язки входить охороняти туристів у далеких поїздках, однак особливого толку я від цього не бачу. Усе, що в нього при собі є – це пістолет. Одна людина проти групи терористів? Щиро сумніваюся, що він навіть спробує перешкоджати… Тому це скоріше для галочки.

Набагато важливіше мати при собі аптечку і воду. У дорозі може трапитися всяке, нехай навіть банальна поломка автомобіля. До найближчої цивілізації не близько.

Місцеві жителі вносять свій, особливий колорит у цю місцевість.

У будь-якому разі, Синай гідний захоплення! Це дуже красива місцевість і не проїхатися тут – значить багато чого втратити! А тому, якщо будете в Єгипті, приміром у Шарм еш Шейху або Дахабі, не полінуйтеся погуляти по пустелі, нехай навіть у складі екскурсії!