Бернардинський сад у Вільнюсі, де приємно гуляти вечорами

Вільнюс – третя за чисельністю населення столиця в прибалтиці. І це накладає певний відбиток: транспорт, натовпи туристів… У такий момент завжди хочеться, після тривалого дня прогулянок визначними пам’ятками, пірнути в парк… Або сховатися там-же від спекотного літнього сонця в саму спеку. Чудовим місцем для цього можна вважати Бернардинський сад.

Коли зовсім випадково ми забрели сюди 2018 року, то щиро здивувався: яким чином пропустив його, так багато дослідивши цю частину міста 2013-го, особливо в околицях району Ужупіс.

Через кілька хвилин вивчення історії парку питання відпало саме собою. А що він собою являє і як сюди дістатися – я розповім вам у цій статті.

[toc]

Не варто плутати Бернардинський парк і Бернардинський сад. Це дві різні локації поблизу.

Мої враження

Як я вже згадував, у сад потрапили абсолютно випадково. Гуляли центром і вирушили в Ужупіс, начебто. Дорогою звернув увагу на ворота, по навігації було показано – сад. Окей, давай відпочинемо! Зайшли всередину…

Всередині на нас чекала казка. Яка була на реконструкції і незаслужено упущена в минулий мій візит.

Парк розділений на різні зони. Одразу після входу в головну браму, по обидва боки розкинулися чудові ландшафти з різними стилями, до яких масово тягнуло всіх дівчат для селфі в інстаграм. А сьогодні це – головний показник успішності будь-якого дизайну.

У всьому парку дуже багато лавочок. Скрізь можна посидіти, відпочити. Але, якщо в ботанічному саду біля входу людей менше і там можна сховатися від сторонніх очей навіть вечорами вихідного дня, то на центральній алеї й далі натовпами гасають діти та прогулюються мами з візочками.

Музичний фонтан, який у темний час доби ще й підсвічується, мене не особливо вразив, як і завжди. Але ось сама наявність усіх цих ставків, басейнів, фонтанів – просто прекрасна. Особливо в спекотний день.

Поодаль є майданчик із дитячими каруселями і якимись іншими атракціонами.

Перебравшись через місток, можна піти далі в Ужупіс, або піднятися до Трьох хрестів. Варто лише врахувати, що схили там вельми круті. Гуляючи, ми побачили двох дівчат, які перебиралися через річечку пішки, щоб дістатися до парку. В однієї з них була серйозно поранена рука. Підозрюю, що вони могли оступитися, спускаючись протилежним берегом. Буквально за день до цього ми й самі ледь стрімголов не полетіли з крутого схилу. Врятувало нас диво і трекінгові кросівки, що мають хороше зчеплення з поверхнею.

• 

• 

Історія

Історія території

У далекому 14 столітті в цьому місці, недалеко від замку Гедимінас знаходився священний ліс, де місцеві язичники поклонялися своїм божествам. Тому 1387 року, після введення християнства, дерева швидко вирубали, щоб не було бажання повернутися до духовних витоків у населення¹.

1469 року король Казимир Ягеллон запросив до Вільнюса бернардинських ченців. На південному сході від Замкової гори вони побудували церкву і монастир, а на території за собором розбили сади, проклали дренажні канали та облаштували ставки.

Так сад розвивався до 1864 року, коли російська влада закрила монастир, а парк передали генерал-губернатору, який не знаючи, що з ним робити, передав його міській владі((http://www.vilniausparkai.lt/parkai/sereikiskiu-parko-bernardinu-sodas/vienuolyno-teritorija-xiiia.-1864m./)).

Ботанічний сад 1797 – 1842

Інша частина майбутнього парку являла собою ботанічний сад Вільнюського університету. З 1800 року сад почав активно розвиватися. У ньому було побудовано три теплиці, висаджено дерева, які виконували захисні функції, створено парники для рослин тропічного клімату тощо. До 1808 року територія ботанічного саду становила 4,4 гектара.

Однак, для всіх охочих сад був відкритий тільки 1829 року, а 1832-го, після Польського повстання і закриття університету, перейшов у підпорядкування Академії медичної хірургії. Частину саду було віддано під будівництво замку і почався період занепаду. У 1841 році академію закрили, а колекцію рослин почали розбирати (частину передали університетам Тарту і Києва (імовірно – Ботанічний сад ім. Фоміна). І вже 1842 року ботанічний сад припинив своє існування як установа((http://www.vilniausparkai.lt/parkai/sereikiskiu-parko-bernardinu-sodas/botanikos-sodas-1797-1842-m./)).

До 2 світової війни

У 1880 році міська влада ухвалила рішення створити з цих садів парк відпочинку. За справу взявся художник А. Штраус (інформації про нього я не знайшов) і відомий інженер Фелікс Ясинський. Останній позначився не тільки безліччю проєктів у нинішньому Вільнюсі, а й Росії, зокрема – Ленінградській області.

У 1886 – 1888 роках проект був успішно реалізований. Так у Вільнюсі з’явився перший громадський парк². Назву він отримав – парк Серейки (Sereikiškės), за назвою мікрорайону, де він розташований.

Після 2 світової

І якщо під час війни територія була занедбана, то після приходу радянської влади знову почалися роботи з відновлення громадського простору. Територію упорядковано, посаджено липову алею, побудовано кінотеатр “Літо”. На довершення встановили скульптуру Сталіна і перейменували на Молодіжний³.

Після здобуття незалежності

Під час “декомунізації” в Литві, всі атракціони, танцювальні майданчики та інші споруди прибрали, а парку повернули історичну назву.

У 2012-2013 роках відбулися масштабні роботи, які повернули сад до вигляду 19 століття за проєктами Штрауса і Ясинського. Зокрема – відновлено центральну площу, розарій. Додано альпінарій, музичний фонтан і декоративні басейни. Сумарно реконструкція обійшлася майже в 6 млн. доларів.⁴.

З 2013 року парк було перейменовано на Бернардинський сад.

Туристична інформація

Як дістатися

До саду можна потрапити кількома дорогами.

• Головний вхід за адресою Maironio g. 2, Vilnius 01124, Литва (54.684862, 25.293527). Доїхати можна автобусом 10, 11, 33, 89 або 102N (зупинка Dailės akademija або Bernardinų sodas).
• Пройшовши повз Бернардинський костел і Костел Святої Анни (54.682266, 25.295779).
• Через місток, з боку Трьох хрестів, повз культурний центр (54.685401, 25.295763).

Час роботи

Парк відкритий для відвідувань щодня, з 6:00 до 23:00.

Карта

Нижче наведено офіційну схематичну карту Бернардинського сайту після реконструкції. На жаль, колірна гама підібрана не найкращим чином, тому для кращого вивчення рекомендую відкрити її кліком мишки і зберегти на комп’ютер, а потім розглянути за більшого масштабу.

1. http://www.vilniausparkai.lt/parkai/sereikiskiu-parko-bernardinu-sodas/vienuolyno-teritorija-xiiia.-1864m./ [↩]
2. http://www.vilniausparkai.lt/parkai/sereikiskiu-parko-bernardinu-sodas/vilniaus-miesto-viesasis-sodas-1886-1939-m./ [↩]
3. http://www.vilniausparkai.lt/parkai/sereikiskiu-parko-bernardinu-sodas/jaunimo-parkas-1950-1955-m./ [↩]
4. https://www.15min.lt/naujiena/aktualu/lietuva/vilniuje-vartus-atvers-restauruotas-bernardinu-sodas-56-367278 [↩]

Эта запись также доступна на: Русский (Russian) English Deutsch (German) 简体中文 (Chinese (Simplified)) Italiano (Italian)